• Освітня панорама

_{Курс на життєві компетентності}

Олена БЕГМА.

ОПРИЛЮДНЕНО зміст нового Державного стандарту початкової освіти, ухваленого урядом. Вже з наступного навчального року початкова школа буде поділена на два програмних цикли: 1-2 і 3-4 класи. Після завершення кожного школярів оцінюватимуть за 11-ма «ключовими життєвими компетенціями». Так, після 4-го класу діти мають вільно володіти українською мовою і вміти робити прості арифметичні розрахунки, добре читати, усно висловлювати власну думку й логічно обґрунтовувати свою позицію, критично мислити. Також — усвідомлювати основи екологічного природокористування та вже бути активним користувачем цифрових технологій… До завдань педагогів належатиме прищеплення вихованцям певних навичок спілкування у соціумі. Під час занять у формі рольових ігор у дітей навіть розвиватимуть уміння «конструктивно керувати емоціями» — наприклад, як правильно конфліктувати, розв’язувати певні життєві проблеми тощо.

Приділять увагу й розвитку академічної доброчесності у дітей. Тобто їх змалечку привчатимуть, що списувати — це негарно. Вже після 2-го класу учень має «визначати авторство власних робіт і виявляти повагу до авторства інших осіб».

_{Як вважаєте, правильно зробили?}

УЖЕ НИНІШНЬОГО навчального року для учнів четвертих класів приготували, багато хто вважає, неприємний сюрприз. Для них МОН запровадило у період із 18 квітня по 16 травня додаткові підсумкові «міністерські» контрольні з читання та математики. Так, на першому іспиті треба буде прочитати буклет художніх, інформаційних та пізнавальних текстів, після чого відповісти на запитання у спеціальних екзаменаційних зошитах. Для перевірки знань із математики учням також видаватимуть зошити із завданнями.

Утім, поки що можна зітхнути з полегшенням. Як відзначили у Міносвіти, результати цих контрольних робіт наразі жодним чином не вплинуть на семестрову оцінку і оцінку в атестаті. Крім того, індивідуальні результати учнів, як і результати по навчальних закладах, не розголошуватимуться. Моніторинг знань учнів, як запевняє МОН, проводитиметься з метою «перевірки якості освіти у загальноосвітніх закладах у рамках державної програми «Нова українська школа».

_{Стипендії: від 890 до 2720}

ВІДНЕДАВНА академічні стипендії студентам-бюджетникам виплачуються відповідно до їхньої позиції у рейтингу успішності, складеному у виші. Таким чином Міносвіти скоротило число отримувачів стипендій і збільшило розмір виплат. На яку щомісячну винагороду за навчання студенти нині можуть розраховувати? Сума залежить од виду державної стипендії (соціальна або академічна), її рівня (звичайна чи підвищена) та акредитації вишу.

Так, у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації мінімальна стипендія 1300-1660 гривень, тоді як відмінники отримують по 1892-2416. Ще є академічна стипендія від Кабінету міністрів (2480 грн) та Президента (2720), яка призначається «за особливо видатні заслуги у навчанні», але її отримують лише поодинокі студенти. А розмір соціальної стипендії для молоді із вразливих верств населення коливається від 1180 до 2360 гривень.

Тим часом у вишах І-ІІ рівнів акредитації звичайна стипендія виплачується в межах 980-1250 гривень, а за відмінну успішність — 1426-1819 гривень. Урядова стипендія тут 1900 грн, президентська — 2130. Соціальна у коледжах та технікумах стартує від 890 гривень, тоді як сироти та прирівняні до них особи одержують 2360 грн.

_{Для «гуманітаріїв» фізику з хімією об’єднають}

РЕФОРМУВАННЯ шкільної освіти зачепило і природничі науки. Так, із 1 вересня нинішнього року в 10-х класах суспільно-гуманітарного, спортивного та художньо-естетичного напрямів має бути «перезавантажено» програму викладання фізики і хімії. Оскільки діти не збираються пов’язувати з цими предметами майбутню професію і складати з них ЗНО, то вивчатимуть інтегрований курс «Природничі науки», в якому фізика і хімія читатимуться «у зв’язці» у рамках спільної освітньої дисципліни.

До речі, у ряді шкіл по всій Україні такий викладацький експеримент уже почали впроваджувати, чим значно полегшили життя школярам-«гуманітаріям».

_{Безробіття з університетським дипломом}

У ВЕЛИКИХ містах — Харкові, Києві, Одесі, Львові, Сумах, Дніпрі, кількість безробітних із вищою освітою перевалює за 80%. А у загальнодержавних масштабах, констатують експерти, професійний кваліфікаційний баланс серед тих, хто не може знайти роботу, такий: 70% співвітчизників із вищою освітою і 30% — із професійною. Загалом же, за даними Держстату, кількість безробітних в Україні сягає 1 млн 700 тисяч осіб.

При цьому близько 80% випускників загальноосвітніх шкіл ідуть до вишів і лише 20% здобувають професійну освіту. Тоді як у Європі ситуація докорінно протилежна: 70% опановують кваліфікацію «працівника з інструментом» (тобто здобувають затребуваний робітничий фах) і лише 30% — вищу освіту.

_{У школу без медкарти}

НАБРАВ чинності наказ МОЗ України №157, згідно з яким для вступу до школи або дитсадка медична карта дитини вже не потрібна. Її форма є не дійсною, тож від батьків не мають права її вимагати. «Діти мають пройти тільки звичайні медичні огляди у свого лікаря та отримати стандартну довідку», — наголошує міністерство. Крім того, зазначає, що всі дані про дитину мають зберігатися не в навчальному закладі, що суперечить сучасному законодавству, а в лікаря, якого обрали її батьки, підписавши відповідну декларацію.

Водночас цією ж постановою скасовано й медичну карту студента. Ідеться про форму №025-3/о, яку донедавна вимагали від усіх студентів стаціонару. Тепер вони повинні обрати сімейного лікаря або терапевта за місцем фактичного проживання, підписати з ним декларацію та діставати всі послуги, а заразом будь-які необхідні довідки щодо стану здоров’я. А студентські поліклініки будуть конкурувати за пацієнтів на загальних підставах.