• Вузли реформ

Конфлікт децентралізованих

Микола НЕЧИПОРЕНКО.

Дніпропетровська область.

Мало не місяць мешканці Слобожанського лишаються відрізаними від міста Дніпро, куди багато хто з них щодня їздить на роботу. Не снігові замети винні у тому: так Дніпро «карає» Слобожанське. Ні туди, ні звідти ніякий транспорт тепер не ходить. Чим же селище завинило?

ТРИ РОКИ тому Слобожанське, згідно з планом децентралізації, одне з перших в Україні об’єдналось із сусідньою Степнянською сільрадою в одну територіальну громаду. За підсумками минулого року її визнано найуспішнішою у нашій державі — «символом децентралізації в Україні», як сказав Президент Петро Порошенко, і «лідером рейтингу спроможності громад», як проголосило Мінрегіону України. На думку місцевих жителів, це й спровокувало конфлікт із керівництвом Дніпра.

Слобожанське не просто селище, а й адміністративний центр приміського Дніпровського району. Він був зведений у 60-ті роки минулого століття на голому місці на околиці тодішнього Дніпропетровська. Одноповерхова житлово-приватна забудова тут — це тільки одна коротенька вуличка. Майже всі 14 тисяч чоловік населення мешкають у багатоповерхівках, таких же «швидкопанельних», як і у Дніпрі. Вони під’єднані до міських мереж водопостачання і опалення, електролінії, каналізаційних та інших інженерних споруд. Себто перебувають на балансі міських комунальних служб, яким, за словами дніпровського міського голови Бориса Філатова, населений пункт заборгував 50 мільйонів гривень.

Раніше дніпровський мер, може, й промовчав би. Але не тепер, коли селище має річний бюджет понад 360 мільйонів гривень. У розрахунку на кожного жителя нині до його скарбниці надходить удвічі більше податків, ніж на кожного у Дніпрі. Річ у тому, що на місцевих землях звели свої потужності кільканадцять великих підприємницьких структур. Це, зокрема, кондитерська фабрика «Квітень», м’ясокомбінат «Ювілейний», кілька переробних підприємств, заводи — кабельний і керамічної плитки, промисловий майдан корпорації «Агро-Союз», «Агромашсервіс», об’єднання «Бджолоагросервіс», гіпермаркети «Метро», «Епіцентр» і «Караван». Також у райцентрі зареєстровано понад тридцять фермерських господарств і майже чотири тисячі приватних підприємців. І це ще далеко не весь перелік!

За словами дніпровського чільника, слобожанська громада перетворилася на «податкову гавань», своєрідну офшорну зону на Дніпропетровщині. «За нашими підрахунками, — заявив Філатов, — через таких «офшорівців», які використовують на повну потужність Дніпро, а податки сплачують «на стороні», місто щороку недоотримує 230 мільйонів гривень». Як приклад Борис Альбертович згадав регіональний центр мережі продовольчих магазинів «АТБ», який має чимало магазинів у Дніпрі, однак зареєстрований у Слобожанській ОТГ. «Там що, податківці зговірливіші?» — із сарказмом запитує він.

Чи заздрість, чи, й справді, домагання справедливості не дає спокою дніпровській мерії... Та хай там як, відмова у перевезенні пасажирів та компенсування проїзду пільговиків — це лише квіточки. Борис Філатов в ефірі місцевого телеканалу заявив, що утримувати Слобожанську ОТГ за рахунок обласного центру не буде. Він, мовляв, не сумнівається, що громада вибилася в «багатії» завдяки тому, що присмокталася до Дніпра. Мер також запевнив, що знайде способи впливу на тих, хто «розкошує у місті, а податки переказує у Слобожанське».

А мешканці успішної ОТГ, очолюваної Іваном Камінським, своєю чергою переконані, що у них хочуть відібрати їхній законний шмат децентралізійного пирога. Звісно, обласному центру муляє, як зажило Слобожанське, набувши статусу об’єднаної тергромади. Чисте, впорядковане — жодному окремо взятому житловому масиву Дніпра не зрівнятись. У школах — євроремонт, а дитсадок збудували такий, що подібного у всій області не знайти: ціле дитяче містечко з окремими приміщеннями для занять і розваг. У селищі не просто зберегли традиційну лікарню первинної допомоги та дві амбулаторії, а й заснували Центр сімейної медицини та оздоровницю другого рівня, де працюють фахівці майже всіх спеціалізацій. А пенсіонери у комунальному підприємстві «Милосердя» можуть отримати консультацію лікаря, зробити прості медичні процедури, почитати книжку, поспілкуватись із однодумцями у гуртках за інтересами, переглянути улюблені кінофільми, скористатися послугами перукарів і ще багато чого. І все це безкоштовно. Підтримують у Слобожанському і молодь. Потребуєте житла — ставайте на облік. Громада вже зводить будинок на 106 квартир, у планах — ще кілька. Навесні у селищі почнуть будувати спортивний комплекс і плавальний басейн, які працюватимуть цілий рік…

Утім, доктор наук з державного управління, професор, викладач кафедри публічного менеджменту фінансового університету Людмила Івашова застерігає земляків: таке фінансове становище громада ризикує втратити. Бо Дніпро — також окрема громада — серйозно налаштоване добитися свого. А голова Слобожанської ОТГ Іван Камінський має ще одне пояснення, чому обласний центр так нервує. Мовляв, Дніпро балансує на межі статуса міста-мільйонника. Тому вже двічі його чільники намагалися приєднати до себе Слобожанське. Проте жителі селища чинили такий опір, що їх мусили залишити у спокої. А нині тутешній люд, який відчув смак переваг ОТГ, і поготів марно силувати об’єднуватися з обласним центром. Залишатися в районі краще і вигідніше, вважають у Слобожанському. І наводять приклад: селища Краснопілля і Таромське свого часу погодились увійти у межі обласного центру і у порівнянні зі Слобожанським дуже програли.

Наразі Дніпровська міська рада про приєднання селища мовчить, але Борис Філатов заявив, що ОТГ має укласти з містом угоду про взаємні відносини та муніципальне партнерство, інакше миру не буде… Слобожанський голова розуміє, що підписання нав’язаної Дніпром угоди — шлях до поступової «капітуляції»... Водночас Іван Камінський не розуміє: хіба це провина — вдало скористатися своїми перевагами? Хто б назвав слобожанців розумними, якби вони боязко заглядали у зуби «дарованим» можливостям? І навколо Дніпра, продовжує Іван Миколайович, багато небідних нині населених пунктів — то що, всім їм перестати існувати і «лягти» під обласний центр?

Ви не повірите: селищний чільник наче у воду дивився. Днями дніпровська влада закликала всі сільські територіальні громади, розташовані навколо міста, сідати за стіл перемовин. Мовляв, потрапивши у кільце ОТГ, обласний центр опинився в блокаді: втратив змогу розвиватися-розширюватися, бути інвестиційно привабливим, створювати нові робочі місця. І хоча освоювати прилеглі території владі Дніпра нині зась, міськрада оголосила про початок втілення програми (щоправда, ще не затвердженої) перетворення населеного пункту на місто без околиць. Тобто стиратиме грані між центром і околицями.

Отже, конфлікт лише розгоряється. Він уже сягнув державного рівня. Нещодавно у Дніпро навідувався Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Хотів він того чи ні, та мусив висловити свою думку. Мовляв, і Дніпро можна зрозуміти, і позиція Слобожанської громади не позбавлена сенсу. Однак вирішувати питання самим ОТГ — це їхнє порізно і спільно право.

Дійсно, є закони про добровільне об’єднання громад і про їхнє співробітництво. Та скористатися ними не виходить — кожен тягне кожуха на себе. А це не принесе ні миру, ні благополуччя...