Архів
Вівторок,
27 березня 2018 року

№ 24 (19571)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Проти політичної розправи

ІСПАНІЯ. У Каталонії тривають масові заворушення.

Докладніше...
Гендерний прорив

ІТАЛІЯ. Вперше за історію країни сенат очолила жінка.

Докладніше...
Теракт у супермаркеті

ФРАНЦІЯ. На півдні країни поблизу містечка Треб у супермаркеті сталася стрілянина із захопленням заручників.

Докладніше...
Ще півкроку назустріч

ПІВНІЧНА КОРЕЯ прийняла пропозицію Південної Кореї провести переговори на високому рівні 29 березня.

Докладніше...
Запорука нацбезпеки

ЛАТВІЯ. Сейм затвердив поступовий перехід російських шкіл на державну мову викладання.

Докладніше...
Закликають до об’єднання

МОЛДОВА. У Кишиневі відзначили 100-річчя об’єднання Бессарабії й Румунії.

Докладніше...
Вічне протистояння

АФГАНІСТАН. У провінції Гільмент стався теракт. Є жертви.

Докладніше...
Африканський пил

ГРЕЦІЯ. Острів Крит накрила піщана буря.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Агроперспектива

Відродити галузь

Віталій НАЗАРЕНКО.

З давніх-давен Чернігівщина славилася льонарством. Зараз на землях, де домінував льон-довгунець, вирощують інші культури — соняшник, кукурудзу, сою. Чому ж льонарі Поліського краю втратили свої позиції?

ВИРОЩУВАННЯ волокнистого льону-довгунця — справа непроста. На відміну, скажімо, від зернових, яким властивий короткий цикл — посіяли, зібрали і продали, льонарство має довгий технологічний ланцюг. За часів колишнього Союзу внесок Чернігівщини у первинну переробку сировини на льонозаводах був найбільший. Затим ішла вторинна — виготовлення полотна, а потім — випуск готових виробів. Цей технологічний ланцюжок перервався, коли розпався Радянський Союз, тож льонарство занепало.

Сьогодні по всій країні посівні площі під цією культурою мізерні — трохи більш як тисяча гектарів. Внутрішній ринок льонопродукції недостатньо розвинений, а зовнішній давно освоєний іншими: у Європі лідирує Франція, не пасуть задніх Бельгія та Голландія.

Виходить, відродження галузі нам і не світить? Із цим категорично не згоден голова Ради директорів громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України» Микола Шкурко.

«На мою думку, галузь може відродитися завдяки збуту насіння олійного льону та конопель. Але на цьому шляху маємо чимало перешкод. 1999 року на насіння льону було запроваджено вивізне мито: спочатку — 17, а нині — 10 відсотків, що зробило наше насіння неконкурентним порівняно з тим, яке вирощують у Казахстані та Росії. Ці країни через нашу «голову» вискочили на європейський ринок, зайнявши українську нішу. Загалом світовий ринок обмежений — потребує всього 2,5-3 мільйони тонн насіння. 10 відсотків його йде у харчову промисловість, решта — на технічні цілі. Тому між трьома основними гравцями — Канадою, Казахстаном та Росією — склалася така жорстка конкуренція, що втиснутися туди дуже важко».

Непримиренні опоненти розвитку льонарства в Україні, вважає Микола Шкурко, — вітчизняні переробники насіння соняшнику, це з їхньої ініціативи запроваджено вивізне мито на насіння льону. Щоб його подолати, зняти штучні бар’єри й цим самим створити сприятливі умови для льоновиробників, і було створено «Асоціацію розвитку льонарства і коноплярства України». Спілка об’єднує агровиробників, котрі вирощують і волокнистий льон-довгунець, і олійний льон, що йде на насіння. Серед її членів — аграрії, науковці, дослідники та селекціонери. Спілка підтримує тісний зв’язок із експортерами, серед яких найбільшим є ніжинська фірма «Сяйво», котра експортує насіння льону харчових кондицій.

«Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України» закликає уряд скасувати вивізне мито на насіння льону, повернути посіви цієї культури на поля, обмеживши площі під соняшником, який виснажує землі. При цьому переробники соняшникового насіння своїх прибутків не втратять, а льонарі отримають посівні площі, які вивільняться. Тим паче що нині у світі виникло перевиробництво соняшнику. Поки що Україна — експортер номер один соняшникової олії, тож може формувати ринок, утім, треба думати і про перспективу.

Усі ці новаторські пропозиції має оцінити держава — без її підтримки льонарство не зможе розвиватися.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
АТО продовжуватиметься
Читати
То це така ринкова економіка?
Читати
Як треба цінувати кадри
Читати
Загинули за Батьківщину
Читати
Наші плоди смакують усім
Читати
У лідерах
Читати
Хто захоче, той вивчить
Читати
Електроенергія здорожчала
Читати
Не витримали мільйонів рук
Читати






— Баба Віра прожила понад сто років, отримуючи мінімальну пенсію! Ось де джерело довголіття, панове.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове