Архів
Вівторок,
27 березня 2018 року

№ 24 (19571)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Проти політичної розправи

ІСПАНІЯ. У Каталонії тривають масові заворушення.

Докладніше...
Гендерний прорив

ІТАЛІЯ. Вперше за історію країни сенат очолила жінка.

Докладніше...
Теракт у супермаркеті

ФРАНЦІЯ. На півдні країни поблизу містечка Треб у супермаркеті сталася стрілянина із захопленням заручників.

Докладніше...
Ще півкроку назустріч

ПІВНІЧНА КОРЕЯ прийняла пропозицію Південної Кореї провести переговори на високому рівні 29 березня.

Докладніше...
Запорука нацбезпеки

ЛАТВІЯ. Сейм затвердив поступовий перехід російських шкіл на державну мову викладання.

Докладніше...
Закликають до об’єднання

МОЛДОВА. У Кишиневі відзначили 100-річчя об’єднання Бессарабії й Румунії.

Докладніше...
Вічне протистояння

АФГАНІСТАН. У провінції Гільмент стався теракт. Є жертви.

Докладніше...
Африканський пил

ГРЕЦІЯ. Острів Крит накрила піщана буря.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Вузли реформ

Конфлікт децентралізованих

Микола НЕЧИПОРЕНКО.

Дніпропетровська область.

Мало не місяць мешканці Слобожанського лишаються відрізаними від міста Дніпро, куди багато хто з них щодня їздить на роботу. Не снігові замети винні у тому: так Дніпро «карає» Слобожанське. Ні туди, ні звідти ніякий транспорт тепер не ходить. Чим же селище завинило?

ТРИ РОКИ тому Слобожанське, згідно з планом децентралізації, одне з перших в Україні об’єдналось із сусідньою Степнянською сільрадою в одну територіальну громаду. За підсумками минулого року її визнано найуспішнішою у нашій державі — «символом децентралізації в Україні», як сказав Президент Петро Порошенко, і «лідером рейтингу спроможності громад», як проголосило Мінрегіону України. На думку місцевих жителів, це й спровокувало конфлікт із керівництвом Дніпра.

Слобожанське не просто селище, а й адміністративний центр приміського Дніпровського району. Він був зведений у 60-ті роки минулого століття на голому місці на околиці тодішнього Дніпропетровська. Одноповерхова житлово-приватна забудова тут — це тільки одна коротенька вуличка. Майже всі 14 тисяч чоловік населення мешкають у багатоповерхівках, таких же «швидкопанельних», як і у Дніпрі. Вони під’єднані до міських мереж водопостачання і опалення, електролінії, каналізаційних та інших інженерних споруд. Себто перебувають на балансі міських комунальних служб, яким, за словами дніпровського міського голови Бориса Філатова, населений пункт заборгував 50 мільйонів гривень.

Раніше дніпровський мер, може, й промовчав би. Але не тепер, коли селище має річний бюджет понад 360 мільйонів гривень. У розрахунку на кожного жителя нині до його скарбниці надходить удвічі більше податків, ніж на кожного у Дніпрі. Річ у тому, що на місцевих землях звели свої потужності кільканадцять великих підприємницьких структур. Це, зокрема, кондитерська фабрика «Квітень», м’ясокомбінат «Ювілейний», кілька переробних підприємств, заводи — кабельний і керамічної плитки, промисловий майдан корпорації «Агро-Союз», «Агромашсервіс», об’єднання «Бджолоагросервіс», гіпермаркети «Метро», «Епіцентр» і «Караван». Також у райцентрі зареєстровано понад тридцять фермерських господарств і майже чотири тисячі приватних підприємців. І це ще далеко не весь перелік!

За словами дніпровського чільника, слобожанська громада перетворилася на «податкову гавань», своєрідну офшорну зону на Дніпропетровщині. «За нашими підрахунками, — заявив Філатов, — через таких «офшорівців», які використовують на повну потужність Дніпро, а податки сплачують «на стороні», місто щороку недоотримує 230 мільйонів гривень». Як приклад Борис Альбертович згадав регіональний центр мережі продовольчих магазинів «АТБ», який має чимало магазинів у Дніпрі, однак зареєстрований у Слобожанській ОТГ. «Там що, податківці зговірливіші?» — із сарказмом запитує він.

Чи заздрість, чи, й справді, домагання справедливості не дає спокою дніпровській мерії... Та хай там як, відмова у перевезенні пасажирів та компенсування проїзду пільговиків — це лише квіточки. Борис Філатов в ефірі місцевого телеканалу заявив, що утримувати Слобожанську ОТГ за рахунок обласного центру не буде. Він, мовляв, не сумнівається, що громада вибилася в «багатії» завдяки тому, що присмокталася до Дніпра. Мер також запевнив, що знайде способи впливу на тих, хто «розкошує у місті, а податки переказує у Слобожанське».

А мешканці успішної ОТГ, очолюваної Іваном Камінським, своєю чергою переконані, що у них хочуть відібрати їхній законний шмат децентралізійного пирога. Звісно, обласному центру муляє, як зажило Слобожанське, набувши статусу об’єднаної тергромади. Чисте, впорядковане — жодному окремо взятому житловому масиву Дніпра не зрівнятись. У школах — євроремонт, а дитсадок збудували такий, що подібного у всій області не знайти: ціле дитяче містечко з окремими приміщеннями для занять і розваг. У селищі не просто зберегли традиційну лікарню первинної допомоги та дві амбулаторії, а й заснували Центр сімейної медицини та оздоровницю другого рівня, де працюють фахівці майже всіх спеціалізацій. А пенсіонери у комунальному підприємстві «Милосердя» можуть отримати консультацію лікаря, зробити прості медичні процедури, почитати книжку, поспілкуватись із однодумцями у гуртках за інтересами, переглянути улюблені кінофільми, скористатися послугами перукарів і ще багато чого. І все це безкоштовно. Підтримують у Слобожанському і молодь. Потребуєте житла — ставайте на облік. Громада вже зводить будинок на 106 квартир, у планах — ще кілька. Навесні у селищі почнуть будувати спортивний комплекс і плавальний басейн, які працюватимуть цілий рік…

Утім, доктор наук з державного управління, професор, викладач кафедри публічного менеджменту фінансового університету Людмила Івашова застерігає земляків: таке фінансове становище громада ризикує втратити. Бо Дніпро — також окрема громада — серйозно налаштоване добитися свого. А голова Слобожанської ОТГ Іван Камінський має ще одне пояснення, чому обласний центр так нервує. Мовляв, Дніпро балансує на межі статуса міста-мільйонника. Тому вже двічі його чільники намагалися приєднати до себе Слобожанське. Проте жителі селища чинили такий опір, що їх мусили залишити у спокої. А нині тутешній люд, який відчув смак переваг ОТГ, і поготів марно силувати об’єднуватися з обласним центром. Залишатися в районі краще і вигідніше, вважають у Слобожанському. І наводять приклад: селища Краснопілля і Таромське свого часу погодились увійти у межі обласного центру і у порівнянні зі Слобожанським дуже програли.

Наразі Дніпровська міська рада про приєднання селища мовчить, але Борис Філатов заявив, що ОТГ має укласти з містом угоду про взаємні відносини та муніципальне партнерство, інакше миру не буде… Слобожанський голова розуміє, що підписання нав’язаної Дніпром угоди — шлях до поступової «капітуляції»... Водночас Іван Камінський не розуміє: хіба це провина — вдало скористатися своїми перевагами? Хто б назвав слобожанців розумними, якби вони боязко заглядали у зуби «дарованим» можливостям? І навколо Дніпра, продовжує Іван Миколайович, багато небідних нині населених пунктів — то що, всім їм перестати існувати і «лягти» під обласний центр?

Ви не повірите: селищний чільник наче у воду дивився. Днями дніпровська влада закликала всі сільські територіальні громади, розташовані навколо міста, сідати за стіл перемовин. Мовляв, потрапивши у кільце ОТГ, обласний центр опинився в блокаді: втратив змогу розвиватися-розширюватися, бути інвестиційно привабливим, створювати нові робочі місця. І хоча освоювати прилеглі території владі Дніпра нині зась, міськрада оголосила про початок втілення програми (щоправда, ще не затвердженої) перетворення населеного пункту на місто без околиць. Тобто стиратиме грані між центром і околицями.

Отже, конфлікт лише розгоряється. Він уже сягнув державного рівня. Нещодавно у Дніпро навідувався Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Хотів він того чи ні, та мусив висловити свою думку. Мовляв, і Дніпро можна зрозуміти, і позиція Слобожанської громади не позбавлена сенсу. Однак вирішувати питання самим ОТГ — це їхнє порізно і спільно право.

Дійсно, є закони про добровільне об’єднання громад і про їхнє співробітництво. Та скористатися ними не виходить — кожен тягне кожуха на себе. А це не принесе ні миру, ні благополуччя...

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
АТО продовжуватиметься
Читати
То це така ринкова економіка?
Читати
Як треба цінувати кадри
Читати
Загинули за Батьківщину
Читати
Наші плоди смакують усім
Читати
У лідерах
Читати
Хто захоче, той вивчить
Читати
Електроенергія здорожчала
Читати
Не витримали мільйонів рук
Читати





— Баба Віра прожила понад сто років, отримуючи мінімальну пенсію! Ось де джерело довголіття, панове.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове