• Слово про сучасницю

Хустина на щастя

Олексій ЯРОВИЙ.

Харківська область.

Фото автора.

У модному светрі і джинсах Олена Дронь — просто гарна дівчина, а в українській квітчастій хустці, котра їй дуже личить, — як намальована.

ЦЮ ХУСТИНУ, вишиту срібними нитками, їй подарувала і допомогла правильно запнути 91-річна прабабуся Ганна. Побачила, як онука приміряє біля дзеркала плахту, спідницю, корсетку та кожушок, готуючись до вечорниць в університеті, і згадала про колись куплений, але жодного разу так і не одягнений святковий головний убір. Можливо, завдяки їй увесь вечір не відводили від дівчини об’єктиви своїх камер фотографи, які на молодіжних заходах сподіваються відшукати сучасне втілення краси нашої нації.

Але чи розгледіли журналісти через свою потужну оптику внутрішню красу Оленки, яка, як на мене, набагато більша, ніж краса зовнішня? Крім того, що дівчина вчиться на «відмінно» на історичому факультеті Харківського національного педагогічного університету, активна в громадському житті, вона доглядає стареньку прабабусю. Відомо ж, що літнім людям, аби почуватися незайвими на цій землі, потрібні не лише фізичний догляд за ними, допомога по господарству, а перш за все спілкування з онуками, молоддю. Водночас це прабабуся навчила Оленку любити рідну землю.

Власне, ця закоханість в Україну вплинула на вибір дівчини вступити на історичний факультет університету, який свого часу закінчили батько й мати, та стати волонтером під час війни. Дівчата й хлопці з волонтерського об’єднання істфаку роблять чимало корисних справ: зібравши іграшки та смаколики, відвідують харківські заклади, де мешкають знедолені діти, допомагають пораненим у госпіталі. Щойно Оленці виповнилося 18, вона стала донором.

Дівчина вважає, що і навчання на істфаці, і громадська, і волонтерська робота знадобляться їй у житті, зокрема в омріяній професії — поліцейського слідчого, яку вона збирається опанувати в універститеті внутрішніх справ після того, як отримає диплом бакалавра в педагогічному. Два роки тому Олена вже подавала документи у навчальний заклад МВС, однак не змогла скласти тест на фізичну витривалість, а саме віджатися 30 разів, як того вимагає норматив. Нині вона щоранку тренується, записалася у секцію єдиноборств. Однак головне для неї не фізична сила й спритність.

— Поліцейський повинен бути доброю, чесною і порядною людиною,— переконана Оленка.

Власне, ці чесноти є обов’язковими, ким би вона не працювала в майбутньому — учителем історії чи поліцейським.