Архів
Середа,
7 березня 2018 року

№ 18 (19565)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша поштаВербиченька
  • За рубежем
Перемогли євроскептики і друзі РФ

ІТАЛІЯ. Прем’єр-міністр іде у відставку через провал його партії на парламентських виборах.

Докладніше...
Нарешті є «велика коаліція»

НІМЕЧЧИНА. Соціал-демократи підтримали створення коаліції з правоцентристським блоком Ангели Меркель.

Докладніше...
Македонські пристрасті

У МАКЕДОНІЇ відбуваються масові протести проти перейменування країни.

Докладніше...
Заручники воєнного конфлікту

СИРІЯ. У Східну Гуту прибула автоколона з гуманітарною допомогою від ООН.

Докладніше...
Політичний маневр

ІЗРАЇЛЬ оголосив про готовність до прямих переговорів із Палестиною.

Докладніше...
Криза у верхах загострюється

СЛОВАЧЧИНА. Резонансне вбивство журналіста, який звинуватив уряд у корупції, спровокувало політичну кризу.

Докладніше...
Знову трусонуло

ІРАН. На півночі стався землетрус магнітудою 5,0.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Життя як воно є

Зійшли з орбіти

Дарина Аристархова.

Черкаська область.

Про колишнє містечко енергетиків із назвою Орбіта, що заховалося у лісах за 12 кілометрів од Чигирина, мало хто знає. Але водночас воно користується популярністю у туристів, які шукають чогось незвичайного. Чим же їх притягує черкаська Орбіта?

ЦЕЙ населений пункт ще називають містом-примарою. Будинки-пустки, безлюдні вулиці, дороги, крізь асфальтне покриття котрих проростає бур’ян... А над усім цим височіє велика цегляна труба недобудованого реактора. Орбіту запланували як зразкове місто-супутник Чигиринської атомної електростанції. Але після чорнобильської катастрофи не склалося ні з тим, ні з тим.

Коли майже сорок років тому містечко проектувалося, то передбачили, що у ньому житиме близько 20 тисяч осіб, переважно енергетики із сім’ями. Будувалася АЕС, а разом із нею росла Орбіта. З’явилися житлові будинки, один з найбільших в області універмаг, палац культури, величезна їдальня. Люди почали потроху заселятися, місто загомоніло...

«Приїжджали до нас звідусіль. Влада обіцяла роботу, житло, перспективи. Планувалося, що незабаром в Орбіті збудують школу, садочок, лікарню. Житло тут можна було отримати відразу», — розповідає місцевий житель Олександр Романенко.

Після вибуху в Чорнобилі будівництво зупинилося назавжди. Місцеві мешканці враз залишилися без жодних перспектив. Через безробіття більшість із них виїхала. А коли згодом зупинилася котельня і єдина теплотраса в місті припинила подавати тепло в оселі, стало зрозуміло, що Орбіта вмирає.

Та все ж сьогодні у містечку життя хоч і неквапно, але триває. У двох п’ятиповерхівках мешкають близько шістдесяти сімей, переважно пенсіонери. Посеред колись величного селища та пошарпаних порожніх будівель ці два живих острівці мають дивний вигляд, як і скопані городи поруч. На першому поверсі одного із заселених будинків працює крамничка, у якій можна придбати продукти, найнеобхіднішу побутову хімію, навіть деякі ліки.

Покинуті будинки начебто належать «Черкасиобленерго». Як і те, що залишилось від станції. Добудувати чи відновити її неможливо. Кажуть, територія колишнього будівництва, а це земельна ділянка розміром 246 гектарів, виставлена на продаж. Дороги до неї прокладені, газ підведений, є електрика. А ще море, ліс, чисте повітря, краєвиди. Але поки що покупців не знайшлося.

Як перспективу для Орбіти обласна влада розглядала варіант із розселенням у ній біженців зі сходу країни або із розквартируванням військових. І хоч на державному рівні це питання зависло у повітрі, в місто почали приїздити переселенці з Донбасу. Районна влада поставилася до цього з розумінням.

«У нас є газ і каналізація, але немає питної води. Її возять комунальні служби спеціальною машиною із села Рацеве, до якого адміністративно — як вулиця Орбіта — належить містечко, — розповідає Володимир Лимарченко, який переїхав сюди в 2015-му з Волновахи на Донеччині. — Двокімнатну квартиру можна придбати лише за кілька тисяч гривень. Можливо, колись тут житиме більше людей... Я сподіваюся на це».

У містечку працює Інтернет, «ловить» телебачення та один із операторів мобільного зв’язку. З найближчими населеними пунктами орбітівців зв’язує автобусне сполучення, дітей підвозять у школу, дитсадок. А от із водою справді велика проблема: вона тут має втричі вищий за норму вміст заліза. Кабмін надав гроші на водоочисну станцію, але вони досі десь «у дорозі», хоч і були проведені тендери. Та місцеві мешканці вже звикли економити життєдайну рідину, все одно, кажуть, їхати особливо немає куди.

«Я живу тут сама, чоловік помер, діти давно виїхали. Син мешкає у Києві, дочка в Броварах, — розказує місцева мешканка Ольга Іванівна. — Але я не хочу полишати свій дім. Раз на місяць їду в Київ, до дітей. Скупляюся ліками, деякими продуктами та речами. Поки тут є люди, я залишусь. Звикла до Орбіти. До нас часто приїздять фотографи, журналісти. Туристи бувають цілими групами, проводять тут екскурсії. Наше місто нагадує Прип’ять, різниця тільки в тому, що сюди можна їхати без будь-яких дозволів. А головне, у нас немає радіації...»

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Щоб студенти не мерзли
Читати
Обіцяють додати
Читати
I військовим теж
Читати
Ризикуємо програти
Читати
Грипують жорстко
Читати
Смачний експорт
Читати
Спродалися
Читати
Позбавляють себе життя
Читати
Хто ласий до нашого м’яса
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове