• Актуально

На виробництво — вже підготовленим

Олена БЕГМА.

Міносвіти анонсувало розробку проекту закону про дуальну освіту, покликаного докорінно змінити навчальний процес для студентів ВНЗ.

ЩО ТАКЕ дуальна освіта? Це коли навчальний заклад готує молодого спеціаліста у тісній співпраці з профільним підприємством, яке на три-чотири роки наперед визначає необхідні спеціальності й «замовляє» їх вишу. При цьому компанія організовує у себе оплачуване кваліфікаційне робоче місце для студента, який там працює під керівництвом наставника. «Тобто студент закріплює набуті в лекційній аудиторії теоретичні знання, опановує окремий фах працюючи. Це повноцінне виконання обов’язків, отримання заробітної плати і паралельне здобуття знань… При цьому після завершення навчання випускник не зобов’язаний працювати в компанії, яка його вчила», — роз’яснило освітнє відомство.

Запровадження такої новації є нагальною потребою часу. Мало не повсюдними є ситуації, коли підприємство не може інтегрувати випускника вишу, бо на практиці його знання і навички «відірвані» від реальних потреб. Наприклад, нині бракує технічних та інженерних фахівців. У той же час вітчизняні виші випускають достатньо дипломованих спеціалістів такого напряму, але вони не готові до роботи. Скажімо, випускники сільськогосподарських ВНЗ мало знають сучасні багатофункціональні машини, які сьогодні працюють на ланах. І знання новітніх комп’ютерних технологій в агровиробництві теж конче необхідні. Тим часом у Кропивницькому, де працюють два потужні підприємства сільськогосподарського машинобудування «Ельворті» (колишня «Червона зірка») та «Ґрунтопосівмаш», — дефіцит інженерних кадрів нині в кількості 180 чоловік.

Таке відбувається тому, що українські виші досі, розробляючи навчальні програми, орієнтуються здебільшого на забезпечення роботою (лекційними годинами) викладачів, а не на реальні потреби ринку праці.

Наразі Міносвіти вивчає досвід країн, у яких уже давно успішно впроваджено цю систему. Серед них Німеччина, Канада, Австрія, Швейцарія, де основну частину семестру сьогодні становить навчання на виробництві, а не в лекційних аудиторіях.

На жаль, економічна ситуація в Україні поки що не дає змоги організувати систему дуальної підготовки за класичним зразком. Причина — неготовність переважної більшості вітчизняних роботодавців активно брати участь у цьому процесі. Зрештою, для самих студентів навчання за дуальною системою — теж своєрідний виклик. Адже при цьому вони ще й зобов’язані відвідувати заняття в університеті. Зрозуміло, що таке навантаження під силу лише мотивованій молоді, яка чітко бачить перспективу.

І все ж у деяких наших університетах, не чекаючи вказівок МОН, уводять систему дуальної освіти. Серед лідерів-першопрохідців — Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». На цьому шляху КПІ успішно співпрацює з компаніями «Festo» (Австрія), «Boeing» (США), одним із найпотужніших світових виробників верстатів — «Haas Automation» тощо. Тим часом і МОН повідомило про упровадження ним уже з наступного навчального року пілотних проектів на державному рівні. Дуальну освіту випробують на морському транспорті, в аграрних спеціальностях та кібербезпеці. Так що, як мовиться, процес пішов.

Викладацькі колективи українських вишів у цілому підтримують ідею дуальної освіти. Світова практика свідчить про те, що на дуальні форми навчання завжди підвищений попит, адже вони гарантують повноцінну освіту. Проте керівники вишів зауважують: виходячи з нинішніх економічних реалій у країні, їм буде надзвичайно важко знайти підприємства-партнери.

Зрештою, дуальна освіта, найімовірніше, зачепить не всі професії. Передусім так навчатимуть прикладних спеціальностей, пов’язаних із виробництвом. Наприклад, важко уявити дуальну освіту з фізики чи математики, бо ті ж знання студенти здобудуть в університеті.