П’ятниця, 16 лютого 2018 року № 13 (19560)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19560/print.php?n=38155

  • Відгук на публікацію

Чоботом по свободі слова

УПРОДОВЖ 54 років люблю, читаю і поважаю газету, в якій відображається правдива сутність нашого селянського життя. Не я один, а багато однодумців захоплюються сміливістю журналістів, яким іще за кучмівських часів затуляли рота, але вони продовжували нести правду. Влада й нині активно наступає чоботом на свободу слова: то шановану нашу «Сільськовістяночку» виганяє на вулицю, то нападає на інші видання й телеканали. Таки боїться голосу правди. Хай боїться тіні своєї! А слово правди не вбити нікому.

Михайло БУДИЩАНСЬКИЙ.

с. Городок Іллінецького району

Вінницької області.

 

З ГЛИБОКИМ обуренням прочитав інформацію «Через коліно? Не вдасться!», де йдеться про нові спроби нешанованої влади чинити тиск на газету, намагання обірвати їй життя. Цим самим позбавляючи широкий загал читачів ковтка чистого цілющого повітря в цій задушливій нелюдській атмосфері принижень, переслідувань, утисків, стресів від непомірних тарифів, надвисоких цін на ліки, безгрошів’я, безробіття. Вдячний читач на сторінках часопису завжди знайде для себе втіху в доступних щирих матеріалах, завдяки газеті сам може поділитися своїми міркуваннями з приводу тих чи інших питань.

Дивно, що керівництво держави так боляче сприймає правдиві критичні матеріали про справжній стан економіки в країні — в соціальній сфері, медицині, в пенсійному забезпеченні. Адже газета цим самим із виключно патріотичних міркувань хоче допомогти владі позбутися недоліків, відкрити очі чиновникам на ті негативи, які заважають країні рухатися вперед. Шкода, що вже традиційно наші правителі, надто нинішні, не хочуть цього зрозуміти. Адже «Сільські вісті» від самого свого народження успішно виконували благородну місію — своїм правдивим словом служити державі. Хочу звернутися до наших чільників і закликати їх читати кожен номер найпопулярнішої газети в Україні, щоби бачити дійсне становище в країні, знати і враховувати думку громадськості. Будемо жити!

Георгій КАЧАН.

смт Кельменці Чернівецької області.