Архів
П’ятниця,
16 лютого 2018 року

№ 13 (19560)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Домовились

США. Після запеклих дебатів конгрес узгодив найпроблемніші положення імміграційної реформи.

Докладніше...
Страйкують учителі

У СЛОВЕНІЇ через страйк учителів зачинилась більшість шкіл.

Докладніше...
Антиєвропейські настрої

МОНАКО. На парламентських виборах перемогли противники асоціації з ЄС.

Докладніше...
Далекоглядне рішення

ПОЛЬЩА анонсувала будівництво власного балтійського газогону.

Докладніше...
Навчання — рідною мовою

ЛАТВІЯ. Скасовано державну шкільну освіту російською.

Докладніше...
Посилюють безпеку

КАНАДА знову приєдналася до системи повітряного спостереження НАТО.

Докладніше...
Набрид усім

ПІВДЕННО-АФРИКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА. Звинувачений у корупції і рекеті президент пішов у відставку.

Докладніше...
Світова допомога

ІРАК. Євросоюз виділяє країні 400 мільйонів євро.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Слово про сучасницю

Солоха наших днів

Леонід Логвиненко.

Зустрічаючи іноді на вулицях Харкова чи в зоні АТО зелений позашляховик із притороченою поряд із «запаскою» мітлою й написом «Відьма», можливо, багато кому спадає на думку гоголівська Солоха з «Ночі перед Різдвом». Насправді ж за кермом авто сидить старшина батальйону ЗСУ Олена Любинецька.

ЗА СЛОВАМИ жінки, водії машин, що проїздять повз її автомобіль, по-різному реагують на його «прикид»: хтось сигналить, показуючи великим пальцем догори, клас!, мовляв, інші здивовано повертають голову. А патрульні поліцейські не раз просили дозволу сфотографуватися поруч неї біля знаменитої автівки.

— Майже всі до моєї «інсталяції» ставляться позитивно. І жінки, і чоловіки, — каже «Відьма».

Олена згадує, що літальний апарат відьом, тобто мітла, у неї з’явився після того, як їй затвердили позивний. Саме того дня вона зустріла подругу-волонтерку Марину Данилову зі Слов’янська, що на Донеччині.

— Тобі, може, щось треба? — запитала Марина.

— Мітлу, — відповіла Олена, гадаючи, що здивує подругу.

— Тобі політати чи попідмітати? — не здвигнувши бровою, уточнила Данилова.

— Політати...

Відтоді, приторочивши мітлу до машини, яку їй купили знайомі програмісти, коли дізналися, що Олена підписала контракт із ЗСУ, вона «літає» дорогами війни. Утім, говорить «Відьма», їй, як старшині підрозділу, доводиться часто й «мести», адже її посада передбачає відповідальність за господарство батальйону.

Контракт із ЗСУ Олена Любинецька підписала ще 2015 року, а до цього як волонтер їздила на передову, доставляючи хлопцям найнеобхідніші речі та спорядження. А в той час фактично голодним, голим і босим бійцям Збройних сил та добровольцям було потрібно все — від черевиків до гайкових ключів, аби ремонтувати техніку.

— Ситуації траплялися різні, — згадує Олена. — Під Дебальцевим попали в оточення, важко вибиралися з нього. Наші авто розстрілювали під Горлівкою, не раз стикалися лоб у лоб із сепаратистами, які заблукали й вийшли прямісінько на нас... До небезпеки я ставилася спокійно. Уявіть, навіть було передчуття, що в майбутньому мене чекає щось гарне. Власне, так і сталося. На фронті я зустріла свою долю...

Під час війни померли її батьки. Пішли у кращий світ майже в один день. Тепер її молодшого сина, якому п’ять, виховує Оленина двадцятичотирирічна донька.

— Я вдячна їй за те, що взяла на свої плечі тягар виховання й піклування про свого брата, — каже Олена.

Її мітлу пізнають не тільки в Україні. Особливо після того, як у березні минулого року на брехливому шоу Кисельова відомий пропагандист «ДНР» Басурін узявся розповідати зазомбованим російським глядачам про те, що на передовій з’явився загін лютих українських жінок, котрі називають себе відьмами. При цьому було показано позашляховик, на якому їздить Олена.

— Так, я іноді літаю ночами, аби зурочувати ворогів, — жартує вона. — Насправді ж займаюся зараз тим, що й раніше, коли була волонтером, — забезпеченням війська. Під час боїв доводиться не лише підвозити все необхідне, а й, бува, доправляти куди слід поранених. А ще справлятися з роллю «психолога в жилетці», у яку можна поплакатися, дати пораду як жінка.

До речі, Олена впевнена: відколи у неї позивний «Відьма», у неї значно загострились усі відчуття. Каже, що інтуїція в неї завжди була розвинена, але тепер особливо посилилася.

— Найцікавіше, що з того часу у мене з’явилося чимало знайомих духовного сану — отців, батюшок, капеланів... При зустрічі, вони, посміхаючись, кажуть: «Наша відьмочка!»

У містичного Гоголя всі відьми — злі чаклунки. Хоча й наділені різними якостями: привабливі, підступні, небезпечні. Чи то панночка з повісті «Вій», яка занапащує душу бурсака, чи пані з «Травневої ночі», а чи Солоха з «Ночі перед Різдвом»... Олена Любинецька стверджує, що вона інша, позитивна, відьма. Позитив цей у неї від слова «відаюча мати», яку шанували колись слов’яни. Вважалося, що вона відає, тобто знає, як боротися із небезпекою, захищатися від ворогів. У тому, що це про Олену, можна не сумніватися.

На фото автора: Олена Любинецька із бойовим побратимом.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Приїхали ревізори
Читати
З вітчизняної «дзвіниці»
Читати
Градус дещо знизився
Читати
Влада може догратися
Читати
Ліками забезпечили
Читати
Здорожчання неминуче
Читати
Щоб далеко не їздити
Читати
Борги наші непідйомні...
Читати
Ховаєшся — знайдуть
Читати
Грип лютує
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове