• Освітня панорама

_{Привіт чиновникам від студентів}

Олена КОЩЕНКО.

НАРЕШТІ Міносвіти відгукнулось на масове впровадження вишами дистанційної освіти для студентів через брак коштів на опалення аудиторій і гуртожитків. Повідомляється, що «для вивчення питань, пов’язаних із оплатою закладами вищої освіти комунальних послуг та спожитих енергоносіїв», при департаменті вищої освіти МОН створена робоча група, яка «має здійснити аналіз проблемних питань їх господарської діяльності». Відповідний наказ підписаний міністром Лілією Гриневич.

Вочевидь, ця робоча група вивчатиме питання аж до весни. А коли студенти повернуться в аудиторії, потреба у ній відпаде сама собою. Так було і торік, коли у вишах склалась подібна ситуація, і позаторік… В Україні тенденція хронічної зимової дистанційної неосвіти.

_{Спрацював матеріальний стимул}

НА ОН-ЛАЙН курси підвищення кваліфікації вчителів початкових класів записалось утричі більше вчителів, ніж визначило Міносвіти для обов’язкової переатестації у рамках реформи. Зокрема, «за рознарядкою» МОН мало бути 22 тисячі педагогів, тоді як зареєструвалися 76 тисяч. Курс складається з дистанційної та очної частин і триватиме з лютого по червень. Учителі опановуватимуть сучасні методики управління класом, інтегроване навчання, інклюзивну освіту дітей.

Ці курси передують добровільній фаховій сертифікації педагогів, після якої, у разі успішного проходження, обіцяно надбавку до зарплати. Як бачимо, матеріальний стимул подіяв.

_{Мовне перезавантаження ЗНО}

СТАРТУВАЛА реєстрація на зовнішнє незалежне оцінювання, яка триватиме до 19 березня. Для абітурієнтів із тимчасово окупованого Криму та демобілізованих воїнів АТО визначено окремий період реєстрації — з 3-го по 20 травня. Основна сесія ЗНО розпочнеться 22 травня, а закінчиться 13 червня. Додаткове тестування — у липні.

ЗНО-2018 має ряд новацій. Так, із переліку традиційних дисциплін для тестування вилучено іспит з російської мови. Відтак випускники можуть вибирати з 11 предметів, а не з 12, як досі. У цьому, кажуть, — жодної політики, просто взагалі впав попит на таке предметне випробування. Тоді як значно зріс на природничі дисципліни і математику, а також іноземну мову.

Ще однією важливою зміною є запровадження абсолютно нового тесту з іноземної мови. Тепер він включатиме й аудіювання — сприйняття на слух, а потім виклад почутого письмово. Зі сприйняттям іноземної на слух в українських випускників, які досить-таки «підкуті» у граматиці, великі проблеми. Є що підтягти, поки є час.

_{У жорнах принципів і компромісів}

ПЕРЕХІДНИЙ період для імплементації мовної статті закону «Про освіту» має бути подовжено до 2023 року. Про це заявила чільниця МОН Лілія Гриневич, зазначивши що Україна готує покрокову карту її виконання. «Ми це робимо не у зв’язку з реакцією окремих країн, наше найперше завдання — дати кожній українській дитині, незалежно від її національності чи місця проживання, високий рівень володіння українською мовою».

Як відомо, каменем спотикання стала 7-ма стаття Закону «Про освіту», в якій сказано, що мовою навчання є державна, українська. Україна звернулася до Венеціанської комісії, яка торік 8 грудня у своїх висновках визнала український закон про освіту таким, що відповідає нормам міжнародного права, проте серед іншого рекомендувала Україні продовжити перехідний період до застосування мовної статті закону.