• Щирий сміх — то зовсім не гріх

Василь МОМОТЮК.

с. Росошани

Кельменецького району

Чернівецької області.

Розмовляють двоє рибалок:

— Я вчора довгенько посидів і піймав велику щуку, кілограмів на десять. Закинув її на плече і йду спокійно додому...

— І що, доніс?

— Де там! З-за кущів вискочив рибінспектор і до мене!

— А ти що?

— Я не розгубився — щуку з плеча і в кишеню!

* * *

— Чому ти зі своїм перукарем завжди розмовляєш про погоду?

— А ти що, хочеш, аби я вів мову про політику з людиною, яка водить бритвою по моїй шиї?

* * *

За десять хвилин до обідньої перерви депутат будить свого сусіда і питає:

— Підеш сьогодні зі мною на обід чи так і будеш працювати без перерви?

* * *

На зустрічі з кандидатом у депутати.

— Брехати не буду... — почав промову майбутній достойник.

Всі присутні у залі так і притихли.

* * *

Шеф до секретарки:

— Терміново зберіть всіх працівників!

— Через селектор?

— Ні, через «Фейсбук», так швидше буде!

* * *

Два пенсіонери збираються до універмагу. Один питає в іншого:

— А ти не боїшся квартиру без нагляду залишати?

— Та ні. Я у дверях записку залишив.

— Яку?

— Ось послухай: «Здоров був, Бодя! Я гайнув на стрілку. Скоро буду. Терміново вийди на Беззубого чи Кульгавого, маякни їм, що ствол у мене. Вітю-Малого вчора дочиста прибрали. Твій братан Клешня». Ну і хто тепер до мене в гості сунеться?..

* * *

Директор уважно розглядає нову співробітницю.

— Троє дітей, — шепоче йому на вухо начальник відділу кадрів.

— Не може бути! Така молода — і вже троє дітей?

— Та не в неї, Павле Івановичу, а у вас.

* * *

— Це правда, Сергію, що ти мав пса, який міг розпізнати будь-якого злодія?

— Правда, Йване, правда.

— А де ж подівся той пес?

— Довелося продати. Бо почав кидатися на мене.