Чому гальмує локомотив

Василь ПІДДУБНЯК.

Колаж Світлани Урбанської.

ЧОГО-ЧОГО, а свиней в Україні досі вистачало і собі, і людям. І свинарство завжди було своєрідним локомотивом вітчизняної тваринницької галузі.

Знедавна цей «локомотив» підозріло зачахкав, а нині й узагалі звертає зі стратегічного шляху, перетворюючись на такий собі підсобний промисел. Пам’ятники свиням, як і всенародні стежки до них, заростають бур’янами. Про що це свідчить, пояснювати не треба, але порушувати проблему варто, інакше свинину до нас скоро завозитимуть ледь не з Північного полюса…

Україна мала б іти у Європу зі своїм стратегічним продуктом — салом, а виходить навпаки — з Європи тягне! Лише торік на вітчизняні ринки з-за кордону (в основному з Німеччини, Голландії і Данії) ввезено свинини на 9,9 млн американських доларів, що у 2,4 разу більше, ніж позаторік.

Спроби уряду і профільного міністерства повернути галузь хоч би на колишні позиції «приростів» не дають, а ринок своє діло знає — підганяє українські ціни під європейські. І небезуспішно: якщо обсяги споживання курятини, скажімо, зросли на 5%, то свинини, навпаки, — впали на 25%. До чого таке розбалансування може призвести, спрогнозувати неважко.

Хто винен? В усякому разі не свині…

«Найбільше, що шкодить свинарям, — ілюзія благополуччя, — сказав в інтерв’ю виданню AgroDay гендиректор Центру підвищення ефективності в тваринництві Микола Бабенко. — Зараз ціна на живих свиней висока, і власники не звертають уваги на перевитрати кормів чи ветпрепаратів, на більшості свинокомплексів узагалі відсутні облік та контроль собівартості.

Якщо ж ціна впаде, свинокомплекси продовжать закриватись. Багато хто намагається виправдати зменшення поголів’я свиней в Україні африканською чумою, але через неї з 2012 року по сьогодні знищили лише 129 тис. голів, у той час як щороку поголів’я зменшується на 500 тис.

— Якою в такому разі може бути ціна на свинину 2018 року?

— Ріст курсу і девальвація гривні ще більше примножать витрати у свинарстві. Однак на ринку є альтернатива — курятина, вартість якої може зменшитись. Як наслідок — не варто чекати росту цін на живих свиней вище 45 гривень. Можливе навіть їх зниження через збільшення попиту на курятину і надлишок пропозиції свинини. Отож ціна на живих свиней, вірогідно, буде в межах 40-45 гривень за кілограм із ПДВ. При зростанні витрат ціна 40 гривень із ПДВ за 1 кілограм живої маси, на жаль, для багатьох свинокомплексів вже на межі нульової рентабельності.

А нуль він і є нуль. Доля таких свинокомплексів незавидна…

2017-го роздрібні ціни на все м’ясо підвищилися в середньому по Україні на 37,6%, зауважила старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко: «Зокрема, свинина торік подорожчала на 38,3-46,1%. Роздрібна ціна м’яса з кісткою (відруби стегна) збільшилась із 67,26 гривні за кілограм у грудні 2016 року до 93 гривень у грудні 2017 року. За цей же період свинина без кістки подорожчала з 77,64 гривні за кілограм до 113,46 гривні».

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, тенденція зростання цін на м’ясо зберігатиметься й нинішнього року. Здорожчання м’яса протягом 2018-го можуть зумовлювати й інші чинники. Серед них, зокрема, скорочення поголів’я великої рогатої худоби та свиней через підвищення цін на корми та часті спалахи вірусу африканської чуми; збільшення вартості комунальних послуг, ветеринарних препаратів, пально-мастильних матеріалів; підвищення рівня мінімальної заробітної плати та індексація пенсій громадян; сезонне збільшення внутрішнього попиту на м’ясо та нарощення його експорту; а також знецінення національної валюти стосовно долара і євро, підсумувала Світлана Пашко.

Виявляється, дефіцит «національного продукту» у нашій державі — сала — стає хронічним.

«Основними імпортованими категоріями серед продукції свинарства у 2017 році були сало і субпродукти, — повідомив керівник асоціації «Свинарі України» Артур Лоза. — В нашій країні давно дефіцит сала, й вона імпортозалежна в цьому сегменті. Це тенденція не лише минулого року. Ми завжди імпортуємо значну кількість сала. Точно поки що важко сказати, але цифра приблизно на рівні 2016 року — 40—50 тис. тонн». Він зазначив також, що все імпортоване сало повністю йде на переробку.

Експерт вважає, що кризову ситуацію в галузі посилює африканська чума свиней і скорочення поголів’я, зокрема в приватних господарствах.

Так-то воно так, але набагато серйозніша від тієї чуми байдужість влади до розвитку галузі, яка в Німеччині і Голландії — на почесному місці, а у нас, як бачимо, — на умовно почесному.