• Наболіле

Iменем України?

Андрій ФІЛІМОНОВ.

Рівненська область.

ПЕРЕДІ мною ціла тека різних документів, довідок, судових рішень, апеляцій на них, прохань і позовів. Усього того паперового «скарбу», який останні кілька років ретельно збирала моя мама Єва Семенівна Філімонова, 1930 р.н., ветеран праці, учасник війни, нагороджена почесним званням «Мати-героїня», бо виростила нас, шестеро дітей, та ще й 40 років пропрацювала в місцевому колгоспі. Вона була сумлінна і чесна, тож ніяк не сподівалася, що зиму старості доведеться їй зустрічати в судах, де «іменем України» вершать усі справи.

Упродовж останніх п’яти років мама намагається (і це в свої майже 90), відповідно до Земельного кодексу України, реалізувати законне право щодо безоплатної передачі земельних ділянок у власність, які отримала для ведення особистого селянського господарства ще 1982 року. Розташовані вони у межах села Хотин Березнівського району Рівненської області, тобто там, де вона й прожила все життя. Однак Прислуцька сільрада дозволу на передачу не надавала, мотивуючи свою відмову тим, що ці смужки городу як «стратегічний хутірський об’єкт» приватизації не підлягають. Не бралось до уваги й те, що мати користувалась цими наділами майже 30 літ. У відповідь чула: що було, те спливло, тепер нові порядки.

Але 6 вересня 2017-го Березнівський районний суд (головуючий суддя Н.В. Мельничук) визнав протиправними дії виконавчого комітету Прислуцької сільради і зобов’язав її розглянути на пленарному засіданні питання про надання у власність Є.С.Філімоновій земельних ділянок загальною площею 0,35 га. Підтвердив це рішення, залишивши його без змін, і Житомирський апеляційний адміністративний суд (головуючий суддя Є.М. Мацький) 15 листопада цього року. Отже, іменем України рішення ухвалене. Законне, справедливе.

Хочеться вірити, що воно буде таким й «іменем Прислуцької сільської ради».