Неоголошена війна

Якби і бійню припинити

ІЗ НАСТАННЯМ новорічно-різдвяного премир’я на Донбасі спостерігається зниження вогневої активності з боку бойовиків. Як повідомили у прес-центрі штабу АТО, впродовж доби 27 грудня ворог учинив чотири прицільні обстріли позицій ЗСУ. Всі випадки порушення режиму перемир’я сталися на Донецькому напрямку. Українські військовослужбовці вогонь у відповідь не відкривали. Внаслідок ворожих обстрілів двоє наших військових дістали легких поранень.

Проте головною подією того дня, яку висвітлювали більшість ЗМІ, став обмін людьми, котрі утримувалися в полоні або відбували покарання в місцях позбавлення волі. Спочатку планувався обмін 74 чоловік з українського боку на 306 прибічників бойовиків, проте частина останніх відмовилася повертатися на окуповану територію. В результаті відбувся обмін 73 українських заручників на 233 симпатиків «ЛДНР». Звільнених полонених зустрічала велика делегація посадовців на чолі з Петром Порошенком. Із Донбасу вони на вертольотах перелетіли до Харкова, де залишилась певна кількість визволених, решта двома літаками вирушила до Києва. Подія, що відбулася, справді значуща, насамперед для самих колишніх бранців та їхніх сімей. Але не треба забувати, що у ворожому полоні залишаються ще понад сто українських заручників. Тому навряд чи доречні були такі фанфари з приводу обміну, що відбувся. Бо попереду його другий етап: планується визволити ще 103 бранців — 74 особи, утримувані українською стороною, і 29 тих, що перебувають на території ОРДЛО. А фанфари нехай затрублять тоді, коли ця гібридна війна закінчиться і не гинутимуть майже щодня українці.

Михайло ВЕДМІДЬ.

За лаштунками події

ГОЛОВНА медійна тема сьогодні — обмін полоненими. Та от дивна ситуація: вся громадськість, в тому числі репортери, називають хлопців, які повернулися з окупованих територій, полоненими, а представники влади вперто доносять до нас свій посил: не полонені, а... заручники! З цього випливає, що війни і анексії наших територій Росією немає. В нас не війна, в нас АТО, або, якщо вам так більше подобається, — громадянський конфлікт, з усіма висновками, що випливають: війни немає, території не окуповані (натомість деякі території «ефективно контролює» сусідка), Російська Федерація не агресор, наші бійці — заручники, а не полонені, а затримані на Донбасі військовослужбовці РФ просто заблукали, такий, знаєте, масовий блуд напав на вояків сусідньої держави!

Як тільки не розкручували цю подію і хто тільки не піарився, ставлячи собі в заслугу визволення наших хлопців, приховувалися прізвища звільнюваних і, мабуть, у цьому був свій сенс. Та чомусь ніхто так і не відкрив таємницю, хто з ким конкретно домовлявся.

А все дуже просто.15 листопада «випадково» зустрілися бізнес-партнер Порошенка Медведчук зі своїм кумом Путіним і Кирилом Гундяєвим у Воскресенському Ново-Єрусалимському чоловічому монастирі на Московщині, і з метою створення з Путіна образу миротворця, що додасть йому прихильників у передвиборній кампанії, «порєшалі вопрос»!

Не хотів би «вангувати», та здається мені, що звільнено далеко не «всіх на всіх» для того, аби був простір для маневру... Решту полонених ми зможемо звільнити вже під українські вибори, і Петро Олексійович пожне свої лаври. Недарма ж партія кума Путіна і бізнес-партнера нашого Президента має назву «Український вибір»!.. А жаль, скільки матерів не дочекаються своїх синів і дочок з цієї клятої війни...

Еміль ДУБРОВ.