• Тим часом

Їсти по-новому

Марина ТІШКОВА.

МІНІСТЕРСТВО охорони здоров’я вперше за 18 років переглянуло добові норми фізіологічних потреб населення у білках, жирах, вуглеводах і енерговитратах та затвердило нові. Отже, дітям у віці від 3 до 17 років рекомендовану кількість калорій зменшено у середньому на 15% — їм радять їсти менше солодкого (швидких вуглеводів), а підліткам — споживати більше білків (м’яса) і скоротити кількість жирів, а також вуглеводів — каш, хліба. Чиновники міністерства кажуть, що у старих нормах харчування було завищено показник вуглеводів, через що 70 тисячам дітей, за торішніми статистичними даними, був поставлений діагноз «ожиріння». Для дорослих кількість калорій не змінено, але збільшено кількість білків, жирів і зменшено — вуглеводів.

По-простому це означає, що їсти треба менше, але краще. Як тут не згадати слова міністра соцполітики А. Реви, котрий в одному з інтерв’ю зазначив, що українці витрачають на харчі 50% доходу не тому, що вони дорогі, а зарплати низькі, а тому, що їдять забагато...

Лікарі до нових норм поставилися неоднозначно. Більшість такої думки: формально рекомендації доречні. Ніде правди діти, раціон українців переповнений вуглеводами, натомість у ньому явно не вистачає овочів, фруктів і білкової їжі. Але причина не в культурі їди чи смакових уподобаннях: дозволити собі повноцінне харчування може далеко не кожна сім’я. Відтак люди компенсують брак м’яса, риби і сирів макаронами, картоплею, хлібом та салом. Відтак прогноз маловтішний: нових норм харчування українці ще довго не дотримуватимуться через низький рівень життя.