• Відлуння

Засяяв Віфлеємський вогонь

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

25 грудня Україна вперше офіційно відзначала Різдво. Напередодні у всіх католицьких храмах відбулися святкові меси. Найбільша — в соборі Святого Петра у Ватикані. Її провів Папа Римський Франциск. У своєму різдвяному посланні він попросив про «дар миру для всього світу» і наголосив, що особливо молиться за людей, які страждають через конфлікти в світі.

НАЙМАСШТАБНІШІ святкування Різдва відбулися у Львові та Києві. Але помиляється той, хто вважає, що на Сході України католиків немає. Наприклад, у Харкові — чимала римо-католицька громада. 25 грудня до харківського костьолу Успіння Пресвятої Діви Марії національна скаутська організація «Пласт» передала Віфлеємський вогонь.

В урочистості взяли участь представники різних конфесій: римо-католики, греко-католики, УПЦ КП, протестанти. Передача вогню супроводжувалась молитвою, різдвяними піснями. Найвідомішу «Нова радість стала» виконали усі присутні. Затим прихожани запалили від Віфлеємського вогню лампадки і понесли їх у свої домівки. Цей вогонь миру пластуни також повезуть до зони АТО, де він засвітиться по всій лінії розмежування.

За словами координатора харківського «Пласту» Ірини Маркевич, щороку пластуни зустрічають вогонь, який австрійські скаути привозять із Віфлеєма, та офіційно передають його українській громаді.

— Світло тепла, миру, злагоди і сподівання долає кордони і єднає всіх християн,— каже Ірина.

Для католиків народження Христа — головне свято. Перед Різдвом вони мають Адвент — місяць в очікуванні свята, протягом якого люди намагаються більше часу приділяти духовному життю, родині. Дехто, за бажанням, постить. У Святвечір, як і православні, родини збираються за столом та вечеряють пісними стравами. Єпископ Мар’ян, поляк за національністю, перераховує, що зазвичай господиня ставить на стіл: рибу, оплаток (пісний хліб), фрукти, горіхи та інше.

— І борщ?— запитую.

— Так,— відповідає єпископ,— і червоний борщ.

Перед початком трапези глава сім’ї читає уривок з Євангелія, родина співає першу коляду, потім усі переломлюють різдвяний хліб — оплаток. На запитання, чи колядують у Польщі, єпископ відповідає ствердно. Каже, що деякі українські колядки перекладені українською з польської. Я із ним не погоджуюся: мовляв, а може навпаки — переклад з української. Єпископ усміхається у відповідь.

А вдень 25 грудня католики накривають святковий стіл. Головна його страва — запечена індичка або качка.

Багато хто в Україні сподівається, що колись православні й католики святкуватимуть Різдво в один день. До речі, крім католиків і протестантів, народження Христа 25 грудня відзначають православні греки і болгари. Старих же традицій дотримуються в Українських православній та греко-католицькій церквах, а також у Російській, Сербській, Македонській, Грецькій в Єрусалимі та Грузинській.

Патріарх УПЦ КП Філарет пояснює, що причина цього не в суті свята, а в різному літочисленні. Як відомо, юліанський календар був запроваджений 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем. Під час дії цієї системи літочислення у 325 році відбувся перший Нікейський собор, який ухвалив відзначати Різдво Христове щороку 25 грудня, в день сонцестояння. З плином літ люди помітили, що юліанський календар не зовсім відповідає правильному численню часу: за півтора тисячоліття він почав «відставати» на 10 днів. Григоріанський календар було запроваджено 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII — після 4 жовтня 1582-го відразу настало 15 жовтня. Більшість країн перейшли на нове літочислення. Однак Константинопольський Патріарх Ієремія II на соборі в Константинополі відкинув пропозицію перейти на григоріанський календар, бо він, мовляв, не відповідає канонам християнської церкви. Та 1923 року чимало помісних православних церков таки стали святкувати Різдво 25 грудня. Щодо українців, то ми живемо за григоріанським календарем, а святкуємо Різдво та Великдень за юліанським.

На фото автора: передача Віфлеємського вогню в Харкові.