• Шанована в селі людина

Коваль із Карпатських гір

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.

Львівська область.

МИКОЛА Шостак із Топільниці Старосамбірського району Львівщини виходив вісім літ тому на пенсію чоловіком іще досить молодцюватим. Хоч і працював після закінчення Добротвірського училища усе життя зварником — на Закарпатті, Івано-Франківщині, а останні передпенсійні роки в Стрілківській селянській спілці, — і силу, й енергію в тілі зберіг іще ого-го! Тож зробив собі оригінальний подарунок: купив коня.

Купити купив, але кінь «голий», тобто непідкований, без упряжі, воза. Та пенсіонер недовго чухав потилицю — взявся лагодити плуг, плужок, маркер. Придалися йому й навички професійні, адже володів методикою газового і аргонного зварювання. Далі взявся Микола Шостак за воза. І його змайстрував також.

Добра слава має великі крила. Тож полетіли по селу та околицях чутки, що з’явився в Топільниці справжній майстер-коваль. Пішли замовлення. За ті вісім пенсійних років чоловік виготовив понад 80 кінських, більш як десяток тракторних плугів та возів. Якийсь там дріб’язок, скажімо підправити зубець у бороні, навіть не рахується.

Микола Шостак не бідний на дітей (має двох доньок і сина) та онуків (їх у нього семеро). Для останніх навіть пасіку завів, медком пригощає, а від застуди лікує прополісом.

Та пенсія — не лише робота. У неділю після служби Божої любить Микола Шостак почитати газети. Із нетерпінням очікує мудрих порад щодо ґаздування. Саме завдяки газетним публікаціям навчився виконувати щеплення дерев, які нині рясно плодоносять у саду. Полюбляє карикатури, в яких тонко підмічені й людські вади, й вибрики нинішніх товстосумів. Каже, ніяк не можуть збагнути, що на той світ із собою нічого не заберуть…

Простий пенсіонер із Топільниці, навпаки, хоче залишити по собі добру згадку в своєму та довколишніх селах. І тому горить у його кузні горно, дзенькає ковальський молот.

На фото автора: Микола Шостак у своїй кузні.