• Із призабутого…

Григорій КОРКАЧ.

м. Київ.

Пішов на Спаса чоловік до куми в гості. Кума частує його і все примовляє:

— Їжте, куме, огірочки солоненьки, помідорчики мариновані, капустку квашену... Гостреньким закусюйте...

— Та й сало наче не тупе! — озвався кум, настромлюючи шмат на виделку.

* * *

— Кажуть, ти навчив свою дружину грати в карти?

— Навчив і, знаєш, не жалкую. Минулої суботи відіграв у неї половину своєї зарплати.

* * *

Чоловік пере собі сорочку. Дружина дивиться, а тоді каже:

— Пери добре! Щоб люди не казали, що я навіть сорочки до ладу не виперу.

* * *

Приходить сусід до Івана і гукає:

— Агов, друже, ти вдома?

— Ні, його немає, — озивається сонний Іван.

— Так ось же твої черевики стоять на порозі, — не вгамовується сусід.

— А я в інших пішов, — знайшовся Іван.

* * *

Якось за обідом жінка мовить до чоловіка:

— І який же ти в мене добросердий. Я вчора і сьогодні пересолила борщ, а ти — ні слова.

— Ану спробуй пересолити ще й завтра, то дістанеш!

* * *

— Лікарю, чим можна подолати безсоння?

— Склянкою вина через кожні дві години.

— І після цього людина засинає?

— Ні, але так веселіше не спати.