Ой в лісі, лісі темному...

Василь ПІДДУБНЯК.

Рік Червоного Вогняного Півня, що закінчиться в середині лютого, для українських лісівників в цілому виявився поблажливим. Поблажливість ця передовсім у тому, що галузі загалом вдалося уникнути великих пожеж, хоча захисний арсенал усе той же — явно застарілий та ще й напівпорожній.

ВДАЛОСЯ призупинити згубний процес винищення лісів як одиночками-лісорубами, так і організованими «колонізаторами». Можна сказати, що посадки дерев і посадки губителів лісу ведуться одночасно і не без певних зрушень, хоч за масштабами до колишнього сталінського плану «перетворення природи» нам ще далеко.

Україна, лісистість якої найнижча в Європі, намагається покинути історично не властиве їй місце. І небезуспішно. Так, лише за роки Незалежності на Вінниччині створено і відтворено 35979 га лісів! Лісистість області за цей час зросла з 12,5 до 13,8%! Аби довести цей важливий показник до оптимальних 15%, лісівникам Поділля потрібно заліснити ще 31 тис. га.

За останню десятирічку на землях держлісфонду лісгоспи сусідньої Житомирщини висадили понад 41 тисячу гектарів лісу, ще на 20 тисячах гектарів забезпечене природне заліснення.

Ці та інші факти свідчать про те, що лісівники України розуміють усю відповідальність, покладену на них державою. І образливо їм чути, коли надто красномовні чиновники вищого рангу звинувачують їх мало не у всіх гріхах смертних!

Показовою щодо цього є доволі емоційно висловлена позиція Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, яку він оприлюднив під час національного прес-клубу реформ для регіональних ЗМІ «Децентралізація: підсумки та досягнення 2017 року, завдання на наступний рік».

«Я можу сказати, що за останні декілька років лісове агентство (Державне агентство лісових ресурсів. — Ред.) не продемонструвало жодних позитивних здобутків щодо наведення ладу в галузі, — заявив на всю країну так, що і в Європі почули, глава уряду. — Хочу підкреслити, що це і екологія, і лісове господарство, про яке потрібно дуже серйозно дбати і працювати. Я думаю, що воно може бути абсолютне самодостатнє з точки зору наповнення доходами своїх рахунків (маю на увазі рахунків лісового господарства країни). Треба, щоб вони (працівники лісової галузі. — Авт.) позашивали там собі кишені. Тому я думаю, що це штучно створена історія. Перед тим як виходити на будь-які протести, треба було звернутися до уряду зі своїми пропозиціями. Якщо будуть пропозиції від працівників лісового господарства, як ефективно розвивати господарство, ми завжди будемо підтримувати. Але якщо ми бачимо потайну ціль, то тут треба ще раз осмислити, чому так відбувається».

Сказав як відрубав! Тільки що з тієї прем’єрської рубки?.. Тільки тріски, чи то пак тріскотня, а користі? Галузь, яка в усіх цивілізованих країнах на особливому рахунку, продовжує стояти під вікнами Кабміну із торбою від діда Мазая і простягнутою рукою. Не рік і не два…

На засіданні виїзного Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин керівники галузі зауважили, що їм для піднесення лісгоспів необхідно близько 700 млн гривень. Сподівалися, що нарешті їх почують. Одначе… У підкладеному їм під ялинку бюджеті на наступний рік заявлена цифра обрізана більш як наполовину — до 304 млн гривень. Може, сталося це з подачі першого заступника міністра аграрної політики і продовольства Максима Мартинюка?

Під час онлайн-конференції названий чиновник підтвердив, що Держлісагентство «просить» для південних областей країни, де ліси захищають степові простори від суховіїв, знайти 450 млн гривень, оскільки в Бюджеті-2018 цієї цифри не значиться. Знаєте, що сказав на це Максим Петрович?

«Дійсно, така сума відсутня в Держбюджеті, але Міністерство готове її забезпечити за рахунок перерозподілу інших програм. Однак питання не тільки в Мінагрополітики, а також у готовності Лісагентства освоїти ці гроші. Наприклад, в 2017 році ми повернемо назад у бюджет 25 млн гривень, які Лісагентство не змогло освоїти всупереч всім гучним заявам про недофінансування».

Отакої! З одного боку, численні акції протесту, з другого — неспроможність освоювати капіталовкладення.

І як же тоді розуміти заяви керівників галузі про те, що на сьогодні для Держлісагентства фінансування — чи не найболючіше питання?

Вдалося з’ясувати, що такі кошти справді були виділені. Конкретно — не лісівникам на премії, а саме на лісовпорядкування, себто на ефективну організацію та науково обґрунтоване ведення лісового господарства, охорону, захист, раціональне використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів тощо.

Між іншим, ще у 2015 році Херсонська область була визначена як базова для новітнього проведення лісовпорядкування. На це потрібні значні кошти. А де їх узяти, коли навіть на зарплату лісівникам не вистачає?

От і виходить, що фахівці Українського державного лісовпорядного об’єднання ВО «Укр-держлісопроект» готові хоч під міністерську ялинку покласти всю необхідну документацію для проведення в Україні «зеленої революції», починаючи із Херсонщини, як і було визначено. Але без грошей — вибачте!

Ой в лісі, лісі темному…