Вівторок, 19 грудня 2017 року № 99 (19544)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19544/print.php?n=37602

  • Допекло

Не надбавка, а насмішка!

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото Миколи Тищенка.

«Сільські вісті» писали про те, що переважна більшість українців вкрай обурена результатами пенсійної реформи. Зокрема, через те, що комусь пенсію підвищили аж удвічі, а решті нарахували копійки. «Не надбавка, а насмішка», — кажуть селяни і вимагають в урядовців справедливого перерахунку.

СОРОК вісім гривень! Саме стільки додали до пенсії жителю села Травневе Городнянського району Володимирові Харченку. У чоловіка 25 років стажу. На заслужений відпочинок він пішов у 50 років. Мав на те законне право, бо є ліквідатором аварії на ЧАЕС другої категорії. «Раз на місяць, як чорнобилець, я отримую від держави надбавку на харчування. Її розмір становить 199 гривень 20 копійок, — розповідає Володимир. — Загалом же розмір моєї пенсії до перерахунку становив 1584 гривні. Тепер став отримувати ледь більше 1600 грн. Де справедливість?» Та найбільше пенсіонера непокоять ціни: не встигли підвищити виплати, як вони підскочили.

У Травневому та Городні таких, як Володимир Харченко, більшість. 68-річна Євгенія Горенок із райцентру — ветеран праці. На пенсію вийшла 2003-го, відпрацювавши на різних роботах 36 років. «На той час мені нарахували пенсію по максимуму — аж 150 гривень. Тоді ще долар був по 5 гривень. На ті гроші я могла жити нормально, — пригадує Євгенія Михайлівна. — До перерахунку я одержувала на руки 1482 гривні 72 копійки, а додали «аж» 181 гривню. Ви порахуйте, яка девальвація гривні відбулась, який відсоток інфляції! Нас просто обікрали! Сьогодні не можемо з дідом навіть одягу собі в секонд-хенді купити».

Баба Женя вважає пенсійну реформу несправедливою, бо не знає серед своїх знайомих жодного, хто б отримав суттєве підвищення: «На нашій вулиці всім нарахували невеликі надбавки — 100-200 гривень. Є й такі, хто взагалі нічого не одержав. Коротко кажучи, від пенсійної реформи на собі поліпшення я не відчула, зате відчула ціни. Ця реформа кривдна, бо хто все життя працював на низькооплачуваній роботі, той отримав копійки, а хто прогуляв і потім примудрився кілька років попрацювати на хорошій посаді, тому й велика добавка».

Серед знайомих жительки Чернігова Надії Опанасенко тих, кому суттєво додали пенсії, — кілька чоловік. «У мене є такі знайомі, що одержали надбавку дві тисячі гривень, — каже Надія Іванівна. — Одна жінка до перерахунку мала близько двох тисяч гривень, а тепер у неї вдвічі більше. Ще один приклад — моя сусідка: їй докинули 800 гривень. А мені — лише 200 гривень».

Надія Опанасенко не до кінця розуміє, за яким принципом здійснювали перерахунок пенсії, адже у жінки 32 роки стажу: «Я працювала складальником на Чернігівському заводі радіоприладів. Отримувала пристойну заробітну плату. Після того як завод припинив своє існування, працювала у сфері торгівлі. Коли ж пішла у Пенсійний фонд з’ясовувати, чому так мало нарахували, то виявилося, що моя зарплата ніде не відображалася. Стаж вони бачать у трудовій книжці, а зарплати та відрахувань — ні. Тож порахували за «мінімалку»! Що я тепер зроблю? Нічого!».

Подібних прикладів безліч! Загалом же люди говорять про несправедливий перерахунок пенсій, при цьому визнають, що збільшувати виплати потрібно було давно, бо ж мінімальну зарплату підняли, ціни зросли... Найбільше ж бажання наших пенсіонерів — гідна старість.