Архів
Вівторок,
28 листопада 2017 року

№ 93 (19538)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  • За рубежем
Політична криза

НІМЕЧЧИНА. Партія Ангели Меркель погодилась на створення великої коаліції із соціал-демократами.

Докладніше...
Атака на мечеть

ЄГИПЕТ. У мечеті на півночі Синайського півострова здійснено теракт.

Докладніше...
Жодних поступок корупціонерам

РУМУНІЯ. У Бухаресті відбулась акція протесту проти корупції.

Докладніше...
Партнерство задля успіху

АВСТРІЯ. У Відні стартувала 17-та сесія Генеральної конференції ЮНІДО.

Докладніше...
Гинуть діти

СИРІЯ. Урядові війська та їхні російські союзники завдали авіаудару по селищу Аль-Шафа.

Докладніше...
Проти тероризму

У САУДІВСЬКІЙ АРАВІЇ заснували ісламський антитерористичний альянс.

Докладніше...
Нове пришестя вірусу

ПІВДЕННА КОРЕЯ. Зафіксовано спалах пташиного грипу.

Докладніше...
Прокинувся через піввіку

ІНДОНЕЗІЯ. На острові Балі через виверження вулкану Агунг порушилося міжнародне авіасполучення.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Слід на землі

Батькова лінія

Ілько КОЛОДІЙ.

м. Львів.

ЯКОСЬ Василь Буртняк, жвавий красень із Канади, ініціатор і продюсер фільму про Норильське повстання (режисер Михайло Ткачук), дав мені журнальну вирізку — некролог на смерть його батька Теодора. З тієї замітки я довідався про нелегкий шлях уродженця села Іванків Борщівського повіту на Тернопільщині, який, опинившись у жорнах Другої світової, померзнувши у снігах Воркути, таки спромігся дістатися вільного світу й не згубитися в ньому. Ба більше — на цій довгій дорозі він не розгубив любові до рідного краю, до України, а зумів передати її своїм дітям, які народжувались уже на чужій землі, за океаном.

Вичитав я у тій вирізці ще одну промовисту подробицю: батько Василя Буртняка, не будучи дуже заможною людиною, брав активну участь в патріотичних починаннях діаспори, від душі робив чималі пожертви на українські справи. Там довгий перелік, в якому значиться й тисяча доларів на створення фільму «Жнива скорботи» — про Голодомор 1932—1933 років.

Пригадую, скільки переживань і клопотів мав Василь Буртняк, коли створювався фільм про Норильське повстання. Втім, це були приємні турботи, пов’язані з пошуком коштів на кінострічку, очевидців, учасників повстання, а згодом і репрезентацією в різних містах...

Він рвався в Україну вже давно і приїхав на батькову землю за першої ж нагоди — 1990 року. Василя цікавили патріотичні настрої українських інтелігентів, доля колишніх борців за волю, політичних в’язнів та репресованих. Кожному він хотів чимсь допомогти, зарадити, надихнути… Був активним прихильником Помаранчевої революції, їздив спостерігачем на виборах на Миколаївщину, Донеччину, брав участь у Майдані…

Василь не проминає найменшого приводу, аби відвідати землю батьків, яку за більш ніж 27 літ од часу першого приїзду полюбив усім серцем. Допомагає матеріально близьким за духом йому людям...

Наші довгі розмови з Василем зазвичай стосуються політики, справ, що мають дотичність до розбудови держави. Він щойно з архіву, вишукує дані про батька, його родовід в Україні…

А в мене перед очима — паралель із кінострічками. Батько, Теодор Буртняк, хотів, аби якомога більше людей у світі дізналися про страшний Голодомор, унаслідок якого було винищене українське селянство, цвіт нації, а син максимум зусиль приклав до того, аби суспільство пам’ятало про той цвіт, який нищили в концтаборах комуністичного тоталітарного режиму. Ось така патріотична лінія простежується в роду Буртняків.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Удостоєно найкращих
Читати
Гроші — по факту
Читати
В непочесних лідерах
Читати
Дрібні не потрібні
Читати
Терпець уривається
Читати
Небезпечна вода
Читати
Iще вище
Читати
На порозі нової епідемії?
Читати
Фронт на дорогах
Читати
Кажуть, що перезимуємо
Читати
Iз правами людини проблеми
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове