Вівторок, 14 листопада 2017 року № 89 (19534)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19534/print.php?n=37282

  • Освітня панорама

Учителю, сертифікуйся

Олена КОЩЕНКО.

ЯКЩО вчитель погодиться на добровільну процедуру сертифікації, котра має засвідчити його рівень підготовки, він отримає плюс 20% до зарплати. Із таким закликом до педагогів звернулось Міністерство освіти і науки. При цьому викладачі пройдуть ще й певну перепідготовку.

Тим часом із 1 вересня поточного року в перших класах ста українських шкіл у різних областях почався експеримент, суть якого — створити такі умови для навчання дітей, щоб вони засвоювали більше матеріалу. Зокрема, тепер їм під час уроків дозволяється ходити по класу.

Держава-мачуха

В УКРАЇНІ, схоже, зовсім відмовились від утримання бюджетним коштом навчальних закладів, які готують робітничі кадри і нерідко є чи не єдиною доступною освітою для дітей із малозабезпечених сімей і сиріт. Так, проектом Держбюджету-2018 передбачено, що ПТУ мають фінансуватися зі змілілих місцевих обласних скарбниць.

Ситуація, в якій опинилися професійно-технічні училища, критична. Через це вони будуть вимушені істотно скоротити набір учнів. Тим часом у законопроекті Держбюджету-2018 на утримання уряду, Президента й парламенту передбачено збільшення фінансування майже на мільярд. Скажімо, витрати на апарат Глави держави і все, що пов’язано з виконанням його обов’язків, будуть більші, ніж, наприклад, на всі космічні програми України.

«Елітні» школи — для всіх

ТАК звані елітні школи державної або комунальної власності стали прикметою не лише міст, а й селищ. У них краща матеріальна база і більше інноваційних навчальних програм. Тим часом, кого туди приймати, зазвичай вирішує сама адміністрація навчального закладу. Насамперед це діти досить забезпечених батьків, адже «елітне» навчання передбачає й певні регулярні внески у фонд школи. Проте чиновники обіцяють, що з наступного навчального року традиції «сортування» учнів залежно від товщини гаманця їхніх батьків буде покладено край. Реформою освіти законодавчо передбачено пріоритетність права дитини на навчання у загальноосвітньому закладі, найближчому до місця її проживання. Тобто класи формуватимуться за цим принципом.

Водночас МОН розпорядилось опублікувати на сайтах шкіл «загальні фінансові звіти». Щоб батьки бачили, куди саме йдуть їхні гроші, на які потреби школа спрямовує своє фінансування.

Всюдисущий плагіат

УСІМ вищим навчальним закладам Міносвіти рекомендувало створити структурні підрозділи боротьби зі списуванням, плагіатом і хабарництвом. Мовою офіційного документа, йдеться про «контроль за дотриманням принципів етики та академічної добропорядності». Порушенням є академічний плагіат, самоплагіат (коли списуєш зі своєї попередньої роботи), фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання. Так прописано в Законі «Про освіту». Для цього у кожному виші належить розробити відповідну нормативну базу. Серед іншого вона включає і «кодекси честі» — документи-зобов’язання, під якими мають ставити підписи студенти і викладачі…

Цікаво, як сприйняли новацію у самих вишах та наукових колах? Перші відгуки вже є. Для початку пропонується перевірити щодо списування всі дипломні та курсові роботи нинішніх чиновників-реформаторів із МОН.

Шкільна форма: привілей чи примус?

У СТОЛИЦІ виник скандал через шкільну форму. В деяких закладах учнів змушують її носити, ще й диктують, якою саме вона має бути. Тоді як в інших школярі ходять у чому заманеться…

Чимало батьків школярів, від яких вимагають носити форму, обурились. У цьому випадку вони вбачають спробу запровадити ще один вид прихованого побору. Адже їм ще й рекомендували конкретного виробника шкільного одягу. Але далеко не в кожної родини знайдеться «зайвих» кілька тисяч гривень на форму, надто коли підростає не один школяр.

Департамент освіти і науки, молоді та спорту Київради мусив видати розпорядження про те, що працівники освітніх закладів не вправі дискримінувати школярів через форму, адже накази МОН щодо неї втратили чинність ще 2008 року. Принаймні до 1 грудня шкільна форма не обов’язкова. Тоді у столиці має зібратися спеціальна нарада з участю директорів київських шкіл та представників органів місцевого самоврядування. Вони й вирішуватимуть, потрібна форма чи ні.

Готуємось до ЗНО

БАТЬКИ одинадцятикласників переймаються, як краще організувати для своєї дитини підготовку до ЗНО, що стартує 22 травня. Щоб здобути сертифікат із якомога вищим балом, не завжди достатньо впродовж року самотужки «налягати» на певні предмети. Інколи доводиться діставати гроші з гаманця на репетиторів. Ціни на їхні послуги істотно різняться, адже репетитором може бути і досвідчений викладач, і студент вишу. В другому випадку заняття обійдуться вдвічі дешевше. Зокрема, у Києві та великих містах за годину уроку української мови та літератури правлять 100-150 гривень, тоді як у регіонах — 100 або менше. Місяць відвідування курсів із одного предмета, якщо такі є у межах досяжності, коштує 600-1200 грн.

Проте важливо навіть не те, скільки буде витрачено на підготовку до складання ЗНО — гроші у знання не конвертуються. Відвідування курсів або заняття з репетитором не гарантують позитивного результату, якщо в учня нема бажання вчитися.

«Перейменували» ДніпроГЕС

ПИТАННЯ «на засипку» авторам підручника з української мови для шостого класу — О.В. Заболотного та В.В. Заболотного: «Як розшифровується слово «ДніпроГЕС»? Загальновідомо, що це Дніпровська ГЕС, п’ятий рівень нижньої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Розташована у Дніпровському районі міста Запоріжжя. То з якого дива автори навчальної книги для школярів у розділі, присвяченому складноскороченим словам, розшифровують ДніпроГЕС як «Дніпропетровська гідроелектростанція»? У 1930-ті роки ця ГЕС була відома під назвою Дніпрельстан (скорочення від «Дніпровська електростанція»). Знов же: жодного натяку на Дніпропетровськ чи більшовика Петровського…

Можливо, а таке також трапляється, вкралася технічна помилка? Але ж підручник хтось із МОН вичитував, рекомендував-схвалював як навчальний, підписував до друку?