_{28 жовтня — 73-тя річниця остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників з території України у Другій світовій війні}

Олена КОЩЕНКО.

…ЯК СВІДЧАТЬ історики, визволення наших земель почалось у листопаді 1942-го, відразу після Сталінградської битви, яка започаткувала корінний перелом у війні на користь СРСР. Вже у грудні того ж року німця було вибито з перших населених пунктів на Східному Донбасі.

Тим часом масове звільнення українських земель почалося 23 серпня 1943-го, коли вільним від нацистів став Харків.

У вересні-жовтні того ж року розгорнулася героїчна і трагічна битва за Дніпро. Її кульмінацією було визволення від окупантів Києва. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав устигнути звільнити Київ до «Великого Жовтня». Ціною величезних людських втрат радянські війська увійшли в місто 6 листопада 1943-го. За визволення столиці України понад 1000 солдатів і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

По тому силами чотирьох Українських фронтів було здійснено серію наступальних операцій, які завершились вигнанням останніх гітлерівських армійських формувань з території України…

За позбавлення наших земель коричневої «єврочуми» було сплачено дуже дорогу ціну. У ході визвольних операцій в Україні загинуло майже 4 мільйони воїнів! Неоціненний внесок і радянських партизанів та підпільників, місцевого населення, трудівників тилу. Активні дії проти німецьких окупантів вели загони ОУН-УПА, які прагнули скористатися війною для відродження незалежної Української держави. Для них ворогами самостійної України були не тільки нацисти, а й сталінський тоталітарний режим, що стало причиною непримиренної боротьби між радянськими військами і оунівським рухом Опору.

Під час Другої світової у збройному протистоянні з ворогом брало участь понад 6 мільйонів українців. Кожен третій із них загинув на фронті, кожен другий із тих, що залишилися в живих, став інвалідом. Загалом людські втрати України у війні становили понад 10 мільйонів військових і цивільних осіб.