Архів
П’ятниця,
27 жовтня 2017 року

№ 84 (19529)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Перезавантаження устрою

ЄВРОСОЮЗ. До порядку денного засідання Єврокомісії включено створення посади міністра фінансів ЄС.

Докладніше...
Два дні без новин

ГРЕЦІЯ. Провідні засоби масової інформації вдалися до дводенного страйку.

Докладніше...
Європолітика батога і пряника у дії

МОЛДОВА. Євросоюз відмовився фінансувати країну через відсутність у ній реформ.

Докладніше...
Прогнозовані перевибори

КИТАЙ. Сі Цзіньпінь переобраний на пост генерального секретаря ЦК Компартії КНР.

Докладніше...
Багаті радіють

У ФРАНЦІЇ одразу на дві третини скоротили так званий податок на багатство.

Докладніше...
Радикали проти радикалів

КАНАДА. У Торонто сталися масові зіткнення двох груп мітингувальників.

Докладніше...
Погодились на діалог із Багдадом

ІРАК. Про готовність заморозити результати референдуму заявили лідери Іракського Курдистану.

Докладніше...
Скандальний шлейф смоленської катастрофи

ПОЛЬЩА. Смоленська катастрофа: запис можливого вибуху видалили зі звіту на прохання Москви.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Точка зору

Лихий вітер, що сіє бруд

Василь Садовий.

Закарпатська область.

Регіональні ЗМІ систематично розмежовують поняття «українці» й «закарпатці».

У ЗМІ Закарпатської області майже одночасно з’явилися інформаційні меседжі, в яких загалом ідеться про нібито правильні речі, вони рясніють запевненнями, що сепаратизму в краї нема (і це правда), але в основі цих посилань фраза, яка наче між іншим протиставляє визначення «закарпатці» і «українці». «Дорогі українці — критики Закарпаття! — починається одне зі звернень на сторінці «Фейсбуку». — А хіба ж за 26 років незалежності ви не знали, що існує прикордонне Закарпаття? Чому ж тільки зараз з’явилися знавці Закарпаття (аналітики, критики, громадські діячі тощо), абсолютно не причетні до нашого краю, які так уміло взялися радити, що нам, закарпатцям, робити в нашому ж домі?». Далі вже можна писати будь-що — про свою українську ідентичність, спростовувати міфи, які, за словами авторки, культивуються незакарпатцями, але головна думка вживлена — є Закарпаття, і є Україна. Хоча нікому в голову не зайде запевняти: «Є прикордонна Львівщина (Сумщина, Волинь), а поза ними є Україна».

«Чому через мовний конфлікт дехто робить ворогами всіх закарпатців? В Україні почалася нездорова істерія проти закарпатців», — пише Степан Форкош на місцевому сайті «ProZak». І тут же звинувачує Україну, що та звинувачує Закарпаття в «сепаратизмі», коли область просить гроші на дороги, зарплати і т.п. Чомусь він не згадує, що голова обласної ради Михайло Рівіс не просто просив гроші на ремонт доріг, а видав фразу про те, що Закарпаття може й не бути у складі України, якщо чиновники в міністерствах не звернуть увагу на область. Буквально: «Якщо уряд хоче бачити Закарпаття у складі України, то вони повинні не забувати, що наш край існує». Мовляв, почуйте Закарпаття. Назвати це погрозою важко, оскільки в краї переважна більшість відкидає будь-які намагання від’єднатися. Заяви такого собі Петрушки (Петра Гецка), який «віщає» з Москви ідеї про русинську державу, відкидають усі, в тому числі й ті, хто називає себе русинами. Але подібний тролінг від голови облради надто небезпечний насамперед для репутації самого керівника області.

Однак система протиставлення України й Закарпаття продовжує працювати. Інколи продумано, а інколи НЕобдумано.

Буває, з’являється абсолютно коректна стаття журналіста з-за меж Закарпаття про угорські села. Крайові видання її передруковують, але як заголовок беруть вирвану з контексту фразу, та ще й приправляють провокативним коментарем. Розрахунок простий — нерідко читач інтернет-видань прочитає заголовок і перші фрази, а сам текст уже не відкриває. Такими чином, одним клацом на клавіатурі біле стає чорним, ще одна стаття «підтверджує», що в Україні панує «істерія» з приводу Закарпаття.

Інший приклад — поверхова, абсолютно немотивована стаття кіровоградської авторки Лариси Ніцой. Якщо матеріалом про закарпатський та угорський сепаратизм вона хотіла додати собі популярності, то мета була досягнута. Прізвище Ніцой оприлюднив навіть голова ОДА Геннадій Москаль, називаючи подібні статті «відвертими дурницями». Але мети було досягнуто — тема закарпатського «сепаратизму» пройшла газетами й іншими виданнями новою хвилею. Дарма, що всі запевняють про відсутність сепаратизму: якщо про нього стільки говорять, якщо його так палко заперечують, значить, «нема диму без вогню»?

На жаль, вентилятор крутиться на повну силу, і все, що на нього кидають із не дуже чистих лопатей, продовжує розлітатися на наші голови.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Відпустили бранців
Читати
I в нас порушників дістали
Читати
Смертоносна земля
Читати
Втратив позиції
Читати
Виживають як можуть
Читати
Не заслуговують на довіру
Читати
Електрику не відключатимуть
Читати
Позбуваємося статусу «сировинної бази»
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове