Архів
П’ятниця,
27 жовтня 2017 року

№ 84 (19529)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


  • Осучаснений  славень

Спасибі, пенсіє, тобі!

Микола ЛАВРИК.

с. Житнє

Роменського району

Сумської області.

Нам пенсії добавили,
Ми раді, аж танцюємо.
Тепер біля прилавків всі
І днюємо, й ночуємо.
Купити можем тюлечки
Не...

 

  • Побутовий диптих

Самовинагорода

Олександр КРИВОГУЗ.

с. Комиші Охтирського району
 Сумської області.

Пилип, щоб не було запізно,
Рішив позбутися алкоголізму.
Іде й міркує: сили де знайти,
Аби в шинок раптово
не...

 

  • І таке буває

По-свояцьки

Володимир ЛЮТАРЕНКО.

с. Мокрець

Ізяславського району

Хмельницької області.

Токар Харитон Динька за півгодини до кінця робочого дня швиденько прибрав біля токарного верстата, здав майстрові виточені за зміну деталі й побіг в бухгалтерію...

 

  • Гроно сміху

Роман КРИКУН.

м. Сокаль

Львівської області.

— Катю, люба, я не розумію, як можна прогуляти всю зарплату за один день?
— Дорогенький, бери гроші, підемо покажу!
* * *
— Любий, візьми...

 

  • Сільська пригода

Розбиті мрії

Із циклу «Сторож Семенович»

Володимир РИНДЕНКО.

с. Іванове Селище

Глобинського району

Полтавської області.

Люська Бриндзячка, не обтяжена сімейними зобов’язаннями 33-річна молодиця, ніяк не могла жити в мирі зі своїм язиком. Лукава її натура не давала спокою цьому причандаллю...

 

  • Сатиричні намистинки

Споконвічна традиція

Володимир ЖУРБА.

м. Київ.

Президент дозволив
дурням
багатіти думкою.
Викидайте гаманець —
користуйтесь сумкою.
Дієтичне
В...

 

Кожне сільце має своє слівце      

Надія ЯГНИК.

с. Літки

Броварського району

Київської області.

По яку їхав, таку і привіз.

Говорять без кінця та краю, наче воду в ступі товчуть.

Якщо свого ума в голові нема, то й чужого не вкладеш.

Який хазяїн, такий у нього й кінь.

Одна лата, один куль, люди кажуть, що куркуль.

Як щастя прийшло, то я впала, а як нещастя на поріг, то я і встала.

Йшов пішки, а про віжки думав.

 

— Як тільки чоловік Гальки на роботу — зараз же лікар приходить!

— Так він же у них сімейний!

Мал. А. Василенка.

Мал. А. Саєнка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове