•  Світлий промінь

Затишно дітям у «Журавлику»

Микола ЮРЧИШИН.

Вінницька область.

Таку пестливо-голубливу назву має дошкільний заклад у селі Киянівка Барського району. Відвідує його 23 дитини різної вікової категорії. Я завітав сюди якраз на Покрову, коли приміщення заполонили не тільки діти, а й їхні батьки, дідусі та бабусі. Цього дня в дитячому садку відбувалося Свято осені, присвячене Дню захисника України, козацьким розвагам, Покрові Пресвятої Богородиці. В театралізованому дійстві були задіяні дошкільнята та учні 1-4 класів.

— САДОК має певну історію, — розповідає керівник Киянівської загальноосвітньої школи-саду I ступеня Таїса Василівна Кургаєва. — Він функціонує з 1975 року. Засновником дитячого закладу був колишній радгосп «Мир», котрий протягом багатьох років очолював нині вже пенсіонер Микола Григорович Рига. Давно немає вже того господарства, землі належать ТОВ «Міжлісся», а садок залишився. Понад 20 років ми є комплексним закладом школа-сад. В одному приміщенні навчаються і виховуються діти дошкільного віку і початкового шкільного.

— Коли відкрився садок, тоді було 40 дітей, це повні дві групи, — згадує вихователька Оксана Василівна Зоря. — На жаль, через складну демографічну ситуацію, відсутність роботи на селі кількість населення різко зменшилася. Якщо раніше в сім’ях виховувалося троє-п’ятеро дітей, то зараз це рідкість. Утішає те, що останнім часом у вільних сільських оселях поселилося чимало родин, у котрих троє і більше дітей. Так що чекаємо на поповнення. У нашому садку, як бачите, досить затишно. Будувався він на кошти радгоспу, держава в цьому брала мізерну участь. І хоч відтоді минуло багато років, дитячий заклад намагаємося утримувати в належному стані, щороку проводимо з батьківською допомогою косметичні ремонти. Був подібний садок і в сусідньому селі Митки. Але в дев’яностих роках, коли не виплачувалася зарплата, не цінувалося те, що мали, споруду рознесли по цеглині і громада залишилася без садка. Тепер дітки із Миток відвідують наш, адже обидва села належать до однієї територіальної громади. Батьки їх підвозять і дуже задоволені.

Завдяки голові управління ТОВ «Міжлісся» Олегові Меркалу та митківському сільському голові Петрові Колодію приміщення тут повністю утеплили, поміняли дерев’яні вікна на металопластикові. Найбільший килим в ігрову кімнату та м’які іграшки придбано коштом обласного бюджету. Звідти ж виділялися фінанси на придбання меблів, трьох’ярусних ліжок, шестигранних столів та столиків для педагогічних працівників. Позаторік повністю обновили посуд, завезли сучасні комплекти білизни, закупили електром’ясорубку. З усього видно: тут робиться все можливе, щоб заклад був схожий на домівку для дітей. А головне — в колективу є бажання працювати, віддавати всі свої знання і серця малюкам.

Цікавий і такий факт. Батьківська проплата — всього 10 гривень на місяць. Але сім’ї надають посильну допомогу городиною, фруктами, бо ж усі живуть у сільській місцевості і їх вирощують. А оце нещодавно керівник ТОВ «Міжлісся» О. В. Меркал як благодійну допомогу завіз до погреба дитячого садка 600 кілограмів яблук. Їх вистачить на всіх дітей для споживання у свіжому вигляді, приготування пирогів, компотів, киселів. Іще жодного року не було, щоб Олег Вікторович не привітав малюків різноманітними новорічними подарунками.

Українські синоптики та народні завбачальники лякають людей суворою цьогорічною зимою. Проте в «Журавлику» не бояться лютих морозів. Тут функціонують дві котельні. Базова, яку здали в експлуатацію ще 10 років тому, працює найхолоднішої пори. На сьогодні використовується тільки твердопаливна. Тепло подано з 9 жовтня. Завдяки наполегливості сільського голови до садка безкоштовно підведено централізоване водопостачання, хоч про всяк випадок тут є і власний колодязь.

Нині педагоги разом із дітьми готують традиційну концертну програму до дня Святого Миколая та Нового року, щоб знову здивувати своїх рідних новими танцями, декламуванням віршиків, колоритними хороводами.

— До кожного з нас колись прийде пенсійний вік, — сказали мені на прощання керівник закладу Таїса Кургаєва та вихователька «Журалика» Оксана Зоря. — Втім, коли дивимося на цю юнь, розуміємо: це наша спокійна старість.

На фото автора: вихователька дитсадка «Журавлик» Оксана Зоря зі своїми вихованцями.