Фотофакт

Олена КОЩЕНКО.

ЦИМИ ДНЯМИ країна вшановує жертв депортації українців із західних областей, учиненої радянською владою 70 років тому. Вона увійшла в історію під кодовою назвою «Захід» і стала потужним інструментом розправи з «інакомисленням» українців на Львівщині, Буковині, Волині, Івано-Франківщині, Рівненщині, Тернопільщині… Так тодішня влада вирішила послабити надзвичайно потужні проукраїнські націоналістичні настрої у регіоні.

…Уночі 21 жовтня 1947-го повсюди у помешкання людей почали вриватися військові, які після нетривалого обшуку звинувачували господарів квартир у націоналізмі (для цього їм достатньо було знайти у хаті український рушник! Що вже казати про націоналістичну літературу і антирадянські листівки) і оголошували їм про арешт. Тоді дозволяли дуже швидко зібрати особисті речі, після чого цілі сім’ї у вантажівках доправляли на залізницю. Майно виселенців конфісковувалось та передавалось у державну власність.

Наступного ж дня карально-репресивні органи силоміць вивезли у найвіддаленіші околиці СРСР у товарних вагонах 26682 родини, або 76192 особи: 18866 чоловіків, 35152 жінки та 22174 дитини. Сотні літніх людей та дітей померли тоді під час транспортування. А на тих депортованих, хто доїхав, чекали каторжні роботи на копальнях та в колгоспах Сибіру.

Операція «Захід» стала однією з наймасовіших і короткотермінових депортацій західних українців. Утім, вона була не першою і не останньою. Загалом з 1944-го по 1953 рік у Західній Україні репресовано понад 500 тис. осіб, заарештовано близько 134 тис., вбито 150 тис., виселено за межі України на довічний термін понад 200 тис. чоловік.