• Майже за Леонідом Глібовим

Як судили Щуку

Аркадій МУЗИЧУК.

м. Київ.

На хабарі попалась Щука,

Та не радіють карасі:

— Візьмуть, як завжди,

на поруки.

Про це в ріці говорять всі.

І ось йде суд. Суддя бувалий,

Подібних справ ще той знаток,

Виносить через день ухвалу:

«Не в річку кинути —

в ставок».

Та Щука цьому не радіє,

Сльозу пускає із-за ґрат.

— Про це хабарник

кожен мріє! —

Вмовляє Щуку адвокат. —

Суддя хотів-бо якнайкраще.

Чим він тобі не догодив?

— В ставок не хочу я нізащо!

Там більш отрути, ніж води.

* * *

А звідси висновок-урок:

Не річка винна, а ставок.

Тож разом з щуками карати

Потрібно тих, хто хімікати

Вже роками

Скида в водойми, як до ями.