П’ятниця, 13 жовтня 2017 року № 80 (19525)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19525/print.php?n=37007

Садимо фруктове дерево

НА ОДНОМУ місці плодові ростуть десятки років. Тому про їхній безперервний ріст, розвиток і рясне плодоношення необхідно починати турбуватися ще при закладанні саду.

Посадкові ями для різних порід копають різних розмірів.

Для зерняткових яма має бути завширшки 0,8-0,9 м, завглибшки 0,8-1 м; для кісточкових ширина — 0,6-0,7 м, глибина — 0,7-0,8 м. На кам’янистих ґрунтах розмір ям трохи збільшують.

При копанні верхній родючий шар кладуть в один бік, нижній — в інший. З верхнього ґрунту готують дві частини родючої суміші, яка переважно використовується для засипання ями. Вона складається з трьох частин чорнозему, однієї частини піску, 15-20 кг гною, 1 кг комплексних добрив (нітрофоска та ін.) Все це ретельно перемішують.

На чорноземах дно ями засипають на дві третини родючою сумішшю. Менша кількість суміші призначена для присипання коренів, її склад — три частини дрібного (розсипчастого) чорнозему, одна частина піску і 5-8 кг перегною.

На пісках на дно ями насипають глину шаром 20-30 см, а зверху — родючу суміш із чорнозему, 15-20 кг гною і 1 кг суперфосфату.

На ділянках, де близькі ґрунтові води, деревця садять із таким розрахунком, щоб місце щеплення було на 20-25 см вище рівня землі. Навколо саджанця ставлять круглий короб із дерева або каменю діаметром 1,2-1,5 м, коріння засипають родючою сумішшю, як на чорноземах, і обов’язково мульчують.

Якщо на ділянці ґрунт має підвищену кислотність, слід вдатися до заходів із розкислення. Найпопулярніший спосіб — вапнування, яке ліпше проводити восени. Нейтралізує землю і доломітове борошно, попіл. Добрива в такому разі слід вносити навесні, адже далеко не всі вони поєднуються одне з одним.

Наприклад, деревний попіл, вапно не рекомендується застосовувати одночасно з гноєм, оскільки при цьому втрачається цінний азот. Не можна змішувати з попелом і вапном сульфат амонію, сечовину.

Коріння саджанця, перед тим як посадити, треба занурити в глиняну бовтанку (дві частини глини, одна частина коров’яку і одна частина води) на кілька годин, а потім прикопати на глибину 0,5 м у вологу землю і рясно полити.

Перед садінням на засипаній в яму родючій землесуміші роблять горбок, використовуючи половину меншої її кількості, на нього встановлюють саджанець на потрібній глибині, розправляють коріння і залишком цієї суміші засипають. Під час цієї роботи саджанець кілька разів злегка піднімають і струшують, щоб ґрунт щільніше прилягав до коренів. Засипають землею з боків і трохи її ущільнюють.

Навколо саджанця роблять лунку діаметром 50-60 см і поливають. Полив проводять у два прийоми: відразу ж після садіння — 10-20 л води, а через 4-5 годин ще 20-30 л, щоб заповнити порожнечі.

Після поливу лунку мульчують гноєм, компостом, сухою землею. На зиму дерева підгортають землею, перед цим на відстані 6-7 см з північного боку встановлюють кілок, до якого прив’язують штамб саджанця. Молоді деревця необхідно обмотувати захисним матеріалом від обгризання кори гризунами в зимовий період.