Осіннє підживлення винограднику

УРОЖАЙНІСТЬ цієї культури безпосередньо залежить від родючості ґрунту. Тому так важливо вчасно і в потрібних дозах внести мінеральні та органічні добрива.

Протягом вегетаційного періоду, коли кущ дає нову лозу, формує крону і витрачає сили на визрівання плодових грон, з ґрунту виноситься велика кількість поживних речовин. Тому необхідно восени збагатити землю.

Найкращих результатів досягають при одночасному внесенні органіки і «хімії», з тією лише поправкою, що мінеральні добрива в цю пору закладають лише ті, які залишаться в землі після осінніх дощів і танення снігів ранньою весною, — калійні та фосфорні. Вносити азотні нема ніякого сенсу.

Отже, під перекопування доцільно використати всі наявні в розпорядженні види органіки (гній, пташиний послід, перегній, торф, компост) та фосфорно-калійні субстрати: суперфосфат, кісткове борошно, метафосфат калію, фосфоритне борошно, ортофосфат, хлористий калій, калімагнезію, калійні солі, сульфат калію та інші. Деревний попіл також підходить як джерело калію і фосфору, проте його потрібно досить багато для досягнення результату (в середньому два кілограми на сотку).

Норма внесення кожного виду добрив різна і залежить від кількох факторів. Насамперед — від хімічних показників ґрунту та його типу.

В родючий структурований ґрунт (чорнозем, всі види каштанових) достатньо дати 350-500 кг органіки на кожну сотку винограднику.

У ґрунт середньої родючості (суглинки, глинисті чорноземи) доза внесення органічних добрив від 550 до 800 кг на кожну сотку.

На піщаних і супіщаних ґрунтах (малородючі) потрібно внести велику кількість органіки — від 850 до 1200 кг на сотку.

Підживлювати бажано один раз у три-чотири роки на перших двох типах ґрунтів і раз у два роки — на піщаних.

Необхідний обсяг органіки під виноградники залежить від її виду. Так, дозу висококонцентрованих добрив, наприклад пташиного посліду, козячого, кінського, овечого гною, рекомендується скоротити. В той час як менш насичені поживними речовинами суміші, скажімо, садовий компост, перепрілий гній, торф нейтральної кислотності, можна вносити у збільшених дозах.

Калійно-фосфорні сполуки закладають у ґрунт під виноградники з розрахунку 1-1,2 кілограма діючого хімічного елемента на кожну сотку.