|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей Садимо фруктове дерево НА ОДНОМУ місці плодові ростуть десятки років. Тому про їхній безперервний ріст, розвиток і рясне плодоношення необхідно починати турбуватися ще при закладанні саду. Посадкові ями для різних порід копають різних розмірів. Для зерняткових яма має бути завширшки 0,8-0,9 м, завглибшки 0,8-1 м; для кісточкових ширина — 0,6-0,7 м, глибина — 0,7-0,8 м. На кам’янистих ґрунтах розмір ям трохи збільшують. При копанні верхній родючий шар кладуть в один бік, нижній — в інший. З верхнього ґрунту готують дві частини родючої суміші, яка переважно використовується для засипання ями. Вона складається з трьох частин чорнозему, однієї частини піску, 15-20 кг гною, 1 кг комплексних добрив (нітрофоска та ін.) Все це ретельно перемішують. На чорноземах дно ями засипають на дві третини родючою сумішшю. Менша кількість суміші призначена для присипання коренів, її склад — три частини дрібного (розсипчастого) чорнозему, одна частина піску і 5-8 кг перегною. На пісках на дно ями насипають глину шаром 20-30 см, а зверху — родючу суміш із чорнозему, 15-20 кг гною і 1 кг суперфосфату. На ділянках, де близькі ґрунтові води, деревця садять із таким розрахунком, щоб місце щеплення було на 20-25 см вище рівня землі. Навколо саджанця ставлять круглий короб із дерева або каменю діаметром 1,2-1,5 м, коріння засипають родючою сумішшю, як на чорноземах, і обов’язково мульчують. Якщо на ділянці ґрунт має підвищену кислотність, слід вдатися до заходів із розкислення. Найпопулярніший спосіб — вапнування, яке ліпше проводити восени. Нейтралізує землю і доломітове борошно, попіл. Добрива в такому разі слід вносити навесні, адже далеко не всі вони поєднуються одне з одним. Наприклад, деревний попіл, вапно не рекомендується застосовувати одночасно з гноєм, оскільки при цьому втрачається цінний азот. Не можна змішувати з попелом і вапном сульфат амонію, сечовину. Коріння саджанця, перед тим як посадити, треба занурити в глиняну бовтанку (дві частини глини, одна частина коров’яку і одна частина води) на кілька годин, а потім прикопати на глибину 0,5 м у вологу землю і рясно полити. Перед садінням на засипаній в яму родючій землесуміші роблять горбок, використовуючи половину меншої її кількості, на нього встановлюють саджанець на потрібній глибині, розправляють коріння і залишком цієї суміші засипають. Під час цієї роботи саджанець кілька разів злегка піднімають і струшують, щоб ґрунт щільніше прилягав до коренів. Засипають землею з боків і трохи її ущільнюють. Навколо саджанця роблять лунку діаметром 50-60 см і поливають. Полив проводять у два прийоми: відразу ж після садіння — 10-20 л води, а через 4-5 годин ще 20-30 л, щоб заповнити порожнечі. Після поливу лунку мульчують гноєм, компостом, сухою землею. На зиму дерева підгортають землею, перед цим на відстані 6-7 см з північного боку встановлюють кілок, до якого прив’язують штамб саджанця. Молоді деревця необхідно обмотувати захисним матеріалом від обгризання кори гризунами в зимовий період. Версія для друку До списку статтей | МАЙЖЕ в кожному приватному садку традиційно ростуть чорна смородина і порічки. А ми пропонуємо поселити на обійсті їхню поки що мало поширену родичку — смородину золотисту. Вона заслуговує на це завдяки своїм численним хорошим якостям, про які розповімо в одному з матеріалів у наступному «ДГ», чи не найголовнішою з котрих є та, що плоди сміливо можна давати малим дітям — алергії вони не викличуть. Ну а щодо заготівель, то компоти, джеми, соки, варення, вино виходять просто чудові. Та й декоративне значення куща неабияке: від снігу до снігу він є окрасою саду. Всюди — у містах в багатоквартирних будинках і в сільських хатах, що опалюються самою грубкою, — потрібно провести підготовку до опалювального сезону. В чому вона полягає, залежить, звісно, від способу обігріву помешкання, але є і загальні заходи, до яких треба вдатися, щоб у домівці було затишно. Тож перерахуємо, що сприятиме збереженню тепла.
|