Архів
П’ятниця,
13 жовтня 2017 року

№ 80 (19525)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Добрий господар

Добірку підготувала
 Тетяна РОЗДОБУДЬКО.

Версія для друку          До списку статтей

Садимо фруктове дерево

НА ОДНОМУ місці плодові ростуть десятки років. Тому про їхній безперервний ріст, розвиток і рясне плодоношення необхідно починати турбуватися ще при закладанні саду.

Посадкові ями для різних порід копають різних розмірів.

Для зерняткових яма має бути завширшки 0,8-0,9 м, завглибшки 0,8-1 м; для кісточкових ширина — 0,6-0,7 м, глибина — 0,7-0,8 м. На кам’янистих ґрунтах розмір ям трохи збільшують.

При копанні верхній родючий шар кладуть в один бік, нижній — в інший. З верхнього ґрунту готують дві частини родючої суміші, яка переважно використовується для засипання ями. Вона складається з трьох частин чорнозему, однієї частини піску, 15-20 кг гною, 1 кг комплексних добрив (нітрофоска та ін.) Все це ретельно перемішують.

На чорноземах дно ями засипають на дві третини родючою сумішшю. Менша кількість суміші призначена для присипання коренів, її склад — три частини дрібного (розсипчастого) чорнозему, одна частина піску і 5-8 кг перегною.

На пісках на дно ями насипають глину шаром 20-30 см, а зверху — родючу суміш із чорнозему, 15-20 кг гною і 1 кг суперфосфату.

На ділянках, де близькі ґрунтові води, деревця садять із таким розрахунком, щоб місце щеплення було на 20-25 см вище рівня землі. Навколо саджанця ставлять круглий короб із дерева або каменю діаметром 1,2-1,5 м, коріння засипають родючою сумішшю, як на чорноземах, і обов’язково мульчують.

Якщо на ділянці ґрунт має підвищену кислотність, слід вдатися до заходів із розкислення. Найпопулярніший спосіб — вапнування, яке ліпше проводити восени. Нейтралізує землю і доломітове борошно, попіл. Добрива в такому разі слід вносити навесні, адже далеко не всі вони поєднуються одне з одним.

Наприклад, деревний попіл, вапно не рекомендується застосовувати одночасно з гноєм, оскільки при цьому втрачається цінний азот. Не можна змішувати з попелом і вапном сульфат амонію, сечовину.

Коріння саджанця, перед тим як посадити, треба занурити в глиняну бовтанку (дві частини глини, одна частина коров’яку і одна частина води) на кілька годин, а потім прикопати на глибину 0,5 м у вологу землю і рясно полити.

Перед садінням на засипаній в яму родючій землесуміші роблять горбок, використовуючи половину меншої її кількості, на нього встановлюють саджанець на потрібній глибині, розправляють коріння і залишком цієї суміші засипають. Під час цієї роботи саджанець кілька разів злегка піднімають і струшують, щоб ґрунт щільніше прилягав до коренів. Засипають землею з боків і трохи її ущільнюють.

Навколо саджанця роблять лунку діаметром 50-60 см і поливають. Полив проводять у два прийоми: відразу ж після садіння — 10-20 л води, а через 4-5 годин ще 20-30 л, щоб заповнити порожнечі.

Після поливу лунку мульчують гноєм, компостом, сухою землею. На зиму дерева підгортають землею, перед цим на відстані 6-7 см з північного боку встановлюють кілок, до якого прив’язують штамб саджанця. Молоді деревця необхідно обмотувати захисним матеріалом від обгризання кори гризунами в зимовий період.

Версія для друку          До списку статтей

МАЙЖЕ в кожному приватному садку традиційно ростуть чорна смородина і порічки. А ми пропонуємо поселити на обійсті їхню поки що мало поширену родичку — смородину золотисту. Вона заслуговує на це завдяки своїм численним хорошим якостям, про які розповімо в одному з матеріалів у наступному «ДГ», чи не найголовнішою з котрих є та, що плоди сміливо можна давати малим дітям — алергії вони не викличуть. Ну а щодо заготівель, то компоти, джеми, соки, варення, вино виходять просто чудові. Та й декоративне значення куща неабияке: від снігу до снігу він є окрасою саду.

Всюди — у містах в багато­квартирних будинках і в сільських хатах, що опалюються самою грубкою, — потрібно провести підготовку до опалювального сезону. В чому вона полягає, залежить, звісно, від способу обігріву помешкання, але є і загальні заходи, до яких треба вдатися, щоб у домівці було затишно. Тож перерахуємо, що сприятиме збереженню тепла.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове