Судовий марафон Марина ТІШКОВА. Уже другий пленарний тиждень триває розгляд законопроекту-гіганта, внесеного Президентом у рамках реформи судочинства. ОБСЯГ документа по-справжньому вражає: запропоновано внести зміни до Господарського процесуального, Цивільного процесуального, Кримінального, Сімейного, Цивільного, Кримінально-виконавчого кодексів, а також адміністративного судочинства, законів про працю, про адміністративні правопорушення. Відтак до нього ввійшло аж 4 тисячі 383 поправки від народних депутатів. На момент підготовки матеріалу до друку було пройдено близько двох із половиною тисяч із них. І це надовго — згідно з регламентом, розгляд одного законопроекту може тривати довше, ніж одне засідання, але його не дозволено переривати заради інших питань. Голова ВР А. Парубій кілька разів пропонував продовжити роботу «до переможного кінця» і працювати без перерви, втім, депутати такої ініціативи не підтримали. Ще б пак, тоді довелося б перебувати в сесійній залі цілодобово... А поки цей законо-проект не набуде чинності, як заявляє голова профільного парламентського комітету Р. Князевич, не зможе запрацювати новий Верховний суд. Коротко по суті. Юрисдикцію між загальними, господарськими та адміністративними судами пропонується розмежовувати залежно від предмета, а не сторін спору. Єдиною касаційною інстанцією планують визначити Верховний суд. Документ, згідно із заявами, передбачає широкі можливості здійснення судочинства із застосуванням інформаційних технологій — у режимі відеоконференції. Пропонується також запровадити систему «автоматизованого арешту коштів, яка дасть змогу забезпечити оперативне (в межах кількох хвилин) виявлення грошових коштів, які належать відповідачу або боржнику, та накласти на них арешт згідно з судовим рішенням чи постановою державного виконавця». У Кодексі адміністративного судочинства пропонують передбачити так зване прецедентне право: процесуальний механізм розгляду типових справ за прикладом рішення Верховного суду в одній із подібних (зразковій). Баталії в
сесійній залі пожвавилися присутністю Прем’єра В. Гройсмана. У нього свій
інтерес — Тим часом під стінами парламенту вирувало. Щільний кордон правоохоронців навколо будівлі на Грушевського, 5. На вході на площу Конституції з боку Маріїнського парку встановили рамки-металошукачі, обмежили рух двома центральними вулицями. Від кого ж так завзято захищалися? Перед будівлею парламенту зібралися кілька тисяч медиків (до речі, за свідченням очевидців, правоохоронців було ще більше). Лікарі вимагали підвищити зарплати та погасити заборгованість, припинити практику примусових відправлень у неоплачувані відпустки, скорочення штатів, забезпечити необхідне фінансування на медикаменти. «У нас, медпрацівників, зараз найнижча зар-плата. Лікар, який прийшов після інтернатури, після інституту, отримує 3400 грн», — ділилися проблемами з журналістами учасники. Та й тих копійок не дочекаєшся — за інформацією МОЗ, станом на середину вересня заборгованість із зарплат медикам становила близько 82 мільйонів гривень. Профспілка називає дещо інші цифри — понад 110 мільйонів гривень. Люди вимагали зустрічі з Прем’єром В. Гройсманом. Зрештою до них таки дійшов віце-прем’єр П. Розенко, який пообіцяв, що уряд візьме на себе зобов’язання погасити заборгованість до кінця року. Втім, українці добре знають ціну чиновницьким словам... |