Наша пошта

• Рядки з листів

Згадайте нарешті про народ

СТАЄ не по собі, коли читаю кримінальну хроніку в районній газеті. І все це жахіття відбувається не десь далеко, а по сусідству. Більше того, самому довелося стати жертвою крадіїв. У мене просто з пасовиська поцупили лошицю. Повідомив про це поліцію. Приїхали, походили, подивилися, де паслася тварина, та й поїхали. І довелося мені, 79-річному дідові, самому ходити полями, розпитувати людей із навколишніх сіл і просити, щоб допомогли в пошуку. Тоді питається, для чого нам такий новостворений правоохоронний орган?

Петро ОЛЕКСІЙЧУК.

с. Липляни

Малинського району

Житомирської області.

Треба нарешті збагнути просту річ: система охорони здоров’я в Україні давним-давно не працює. Вихід один: її необхідно перезавантажити. Але робити це з урахуванням пропозицій як від Міністерства охорони здоров’я, лікарів, так і пацієнтів. Головне не просто поставити галочку про запровадження медичної реформи, а й спрямувати її на позитивні наслідки для пересічних українців. Підтримую Олену Кощенко, автора статті «За все заплатить пацієнт» («СВ» за 08.09.2017 р.). Те, що пропонується в законопроекті про медичну реформу, справді навіть реформою назвати важко. Радше черговим експериментом на виживання, адже в людей, які й нині заледве зводять кінці з кінцями, просто не вистачить грошей на лікування. Щодо «заспокійливого» від В. Гройсмана у вигляді «медичної субсидії», то де гарантія, що вона не повторить долю житлово-комунальної?

Хмельницька область.

Валерій МАРЦЕНЮК.

Якщо вже міністр соцполітики пропонує українцям менше їсти, то чи варто від нього чекати справедливої пенсійної реформи? Свого часу я звернувся до пана Реви із запитанням: «За що влада роками відбирає в мене добавку до пенсії?». За те, що заробив 53 роки стажу, чи, може, за трудовий внесок в економіку держави? Відповідь дали із відділу роз’яснювальної роботи Департаменту пенсійного забезпечення, зсилаючись на прожитковий мінімум і постанову Кабміну від 17.07.2003 р. №1078. Те, що ота пенсійна постанова застаріла і недолуга, визнає й сама влада, але ж не відміняє її, бо вона їй вигідна. Чому б і ні: високопосадовці отримують захмарні зарплати, а відповідно й пенсії, а рядового пенсіонера «прив’язали» до прожиткового мінімуму. І якби не європейський тиск на проведення пенсійної реформи, то, певен, влада нічого б не міняла. Бо тих, що нагорі, й так усе влаштовує, а на людей, які за свою пенсію навіть хліба купити не можуть, їм начхати.

Василь ІВАЩЕНКО.

м. Суми.

Традиційне послання Президента до Верховної Ради слухали без настрою. Багато повторювався, довго говорив, але ідея одна — незамінний. Нам дуже буде тяжко. Народ розрізнений: одні купуються, другі — не розуміють ситуації. Чи справжні борці-патріоти подолають рекламне насилля?

Лідія ОРЛОВА.

м. Київ.

У незалежній демократичній Україні з її чорноземами, корисними копалинами, врожаями зернових, працьовитим народом ми маємо хороші шанси підняти економіку й дорости до рівня розвинених європейських держав. Але, на жаль, не маємо на це політичної волі. Транші від МВФ не йдуть на розвиток підприємств, на яких українці працювали б, продукція яких насичувала б вітчизняний та європейський ринок. Коли ж владці нарешті згадають про народ, про Українську державу? Усе тільки думають про власний бізнес і збагачення.

Олексій КСЬОНДЗ.

м. Миргород

Полтавської області.