Добрий господар

Жоржини в саду

СЕРЕД осіннього квіткового розмаїття жоржини займають чи не найпочесніше місце. Вони привабливі як на обійсті, так і в зрізаних букетах.

Жоржини невибагливі, добре ростуть практично на будь-якому ґрунті, крім слабокислого, мають дуже міцне коріння. Не люблять заболочених місць: ґрунт має бути легким і добре пропускати воду. Але є, так би мовити, одне слабке місце: дуже бояться морозу. Тому, щоб якомога довше радіти красі різноколірних куль, жоржини на зиму треба викопувати. Робити це належить лише після того, як рослина повністю відцвіте і скине всі квітконоси.

Безпосередньо перед викопуванням зріжте секатором стебло. Відступивши від отриманого пенька в кожний бік по 25-30 см, окресліть на землі квадрат. По черзі встроміть лопату на всю глибину металевого леза в три сторони квадрата. Потім заглибіть лопату з четвертого боку і, повільно вивертаючи коренебульби разом із грудкою землі, натисніть на держак.

Вільною рукою підхопіть рослину, не даючи землі обсипатись. Особливо складно викопувати сорти з тонкими звивистими пелюстками суцвіть. У них зазвичай від стебла відходить кілька тонких, але не дуже довгих коренебульб. Важливо не допустити надламування їх шийок.

Жоржини хризантемоподібних сортів слід зберігати в ящику, засипавши землею. А коренебульби звичайних сортів помістіть разом із земляною грудкою у поліетиленовий пакет і, не закриваючи його, залиште підсушитися. Коли волога вже не буде відчуватися рукою, зав’яжіть пакет і приберіть в льох. Звільняйте жоржини від грудки землі тільки перед висадженням у садку навесні. Іноді трапляється, що бульба під час зберігання підгнила, а біля шийки з брунькою при зачищенні виявляється шматочок, чистий від гнилі. В цьому разі можна спробувати врятувати рослину. Відріжте здорову частину бульби з брунькою і трохи підсушіть на повітрі. Заповніть наполовину квітковий горщик землею, а зверху насипте річковий пісок і посадіть відрізок бульби. Згодом саджанець можна пересадити в горідчик.