Вівторок, 19 вересня 2017 року № 73 (19518)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19518/print.php?n=36770

  • Проблема

Поки що важелів нема

Василь САДОВИЙ.

Закарпатська область.

Відтік кадрів на Закарпатті дедалі збільшується. Заробітчан удома не тримають ні зарплата, ні перепони на кордоні. Хіба що нема на кого залишити дітей чи вік не дозволяє.

ДОСВІДЧЕНИЙ працівник в Україні може одержувати до 15 тисяч гривень на місяць. А виїжджаючи на місяць до Європи, наш співвітчизник, економлячи на харчуванні та іншому, привозить звідти від півтори до трьох тисяч євро. Удома ж щоденні витрати «з’їдають» майже все зароблене.

Щоб зменшити кадровий голод, українські роботодавці намагаються переглянути систему оплати. Але це не дуже допомагає. Збільшуються зарплати — тут як тут «подарунки» від уряду: ростуть ціни, комунальні послуги, запроваджуються нові податки. Тобто все одно працюєш, як кажуть, за харчі та житло. А у країнах ЄС, насамперед у Польщі, Угорщині, Чехії, на українських працівників великий попит. Зокрема, Угорщина взагалі скасувала всі перепони для працевлаштування заробітчан. Власник українського біометричного паспорта може спокійно приїхати в будь-яке угорське місто і офіційно влаштуватися на роботу. Заробітчан забезпечують медичним страхуванням, житлом і навіть харчуванням один раз на день. Заробіток становить щонайменше 70 гривень за годину. Тож якими важелями можна втримати українців удома, якщо їм пропонують такі умови праці? Поки що їх просто не існує...

— В інших сусідніх країнах також готуються законодавчі зміни, аби принадити українців, — говорить підприємець із Виноградова Анатолій Преображенський. — Тим паче, що там гостро почала відчуватися нестача освічених спеціалістів. Хай як ми не критикуємо свою вищу освіту, а випускників наших вишів цінують високо. Скажімо, у тій же Угорщині для українських лікарів значно спростили процедуру нострафікації, тобто визнання вітчизняних дипломів на території ЄС. Попрацювавши кілька місяців в Угорщині, наші фахівці нерідко їдуть далі — у Німеччину, Великобританію та інші країни Старої Європи, де медики заробляють ще більше.

Анатолій уже два роки надає послуги з оформлення документів для роботи за кордоном. Перед тим як відкрити свою фірму, багато часу провів у Польщі: відвідував тамтешні підприємства, розпитував про кадрові потреби, домовлявся щодо співпраці. А повернувшись додому, започаткував свою справу з надання юридичних послуги — від оформлення документів до вибору підприємств, де є необхідність у робочих руках.

Щомісяця з Виноградівського району на заробітки виїжджає від 100 до 500 місцевих. І ця тенденція не послаблюється. Якщо ж простежити, як витрачаються гроші, здобуті важкою працею за кордоном, то здебільшого вимальовується така картина: молодь насамперед купує «круту тачку», люди старшого віку починають будівництво будинку, а то й двох. Інколи їх зводять років десять, а потім ще добудовують, перебудовують, витрачаючи на це все своє життя... На жаль, мало хто вирішує вкласти зароблене у започаткування власного бізнесу в Україні. А це б стимулювало економіку, створювало робочі місця. Хтось боїться змін у житті, інші кажуть, що без хабарів своєї справи не відкриєш...

Сам Анатолій Преображенський має задум розширити бізнес: створити сайт «Біржа праці». Звичайно, подібні ресурси в Інтернеті вже є, але він має власні ідеї щодо ефективного пошуку роботи, та й досвід у цій сфері у нього чималий. Чоловік уже підрахував і фінансовий зиск від свого нового проекту. Він упевнений, що пристойно заробляти, а відповідно і жити, можна і в Україні, але для цього потрібно планувати своє життя, діяти, не боятися працювати на перспективу.