• Духовність

«Блаженний день, блаженний час»

Ольга ОСИПЕНКО,

провідний науковий співробітник музею С. С. Гулака-Артемовського.

м. Городище

Черкаської області.

День Незалежності, Національний прапор, Герб, Гімн... Звичні для нас державні символи України.

А ЧИ ВІДОМО вам, що 1991 року, на зорі проголошення незалежності нашої держави, одним із варіантів Гімну України розглядалася арія Андрія з опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм»?

Блаженний день,

блаженний час,

Є знов нам вольна воля,

До рідного вернемось поля,

Земля кохана жде на нас...

Із такими словами під величну мелодію козаки повертаються з турецької неволі. Все це разом узяте викликає особливе піднесення, передає почуття утвердженої справедливості, любові до своєї землі. Гулак-Артемовський утілив ідею — віковічну мрію українців: щасливе заможне життя в рідному домі.

«Запорожець за Дунаєм» написаний під безпосереднім упливом творчості геніального поета і пророка Тараса Шевченка, який пробудив мистецькі сили поневоленого народу, спрямовані на порятунок від асиміляції, збереження українців як нації й, зрештою, виборення незалежності країни. Гулак-Артемовський своїм твором зробив, можливо, більше, ніж ціла армія революціонерів. Він зумів передати духовну силу, яка є незборимою, що й допомогло нашому народові пройти крізь всі випробування та перемогти.

Життєдайним безцінним духовним джерелом залишається опера «Запорожець за Дунаєм» і для сучасників. Вона вселяє віру в те, що ми здолаємо і нинішні негаразди.