• З інших видань

Прогноз невтішний

Підготувала
Руслана ЗІНЧЕНКО.

expres.ua

Передбачення вчених щодо родючостi наших ґрунтiв, яке міститься у доповiдi Нацiональної академiї аграрних наук, невтiшне. Може статися, що у найближчi десятилiття Україна залишиться без своїх славних чорноземів. Якщо не схаменемося й надалi так по-варварськи розпоряджатимемося ними.

НИНI в нас близько 28 мiльйонiв гектарiв чорноземiв, що, за рiзними оцiнками фахiвцiв, становить 8-15% свiтових запасiв. Ідеться про ґрунт iз умiстом гумусу не менш нiж 3,1%. Та ще не так давно цiєї органiчної речовини було в українських чорноземах удвiчi бiльше! Звідки в нас це багатство? Чому бiднiють нашi чорноземи i чи правда, що безцiнну землю вивозять вагонами з країни?

За словами доктора сільськогосподарських наук завідувача кафедри овочівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України Зеновія Сича, чорноземи вирiзняються серед iнших ґрунтiв високим рiвнем потенцiйної родючостi, яку забезпечують великі запаси гумусу та поживних речовин, найсприятливiша для рослин структура та водний режим. Цi ґрунти на територiї України утворювалися, за рiзними думками, протягом 5-10 тисяч рокiв в умовах надзвичайно сприятливого клiмату, який встановився тiльки на окремих територiях планети. За цим показником (27,8 мiльйона гектарiв) Україна посiдає четверте мiсце у свiтi пiсля Росiї (145,4 мiльйона), США (55,1 мiльйона) i Китаю (38 мiльйонiв гектарiв). Чорноземи утворюються там, де небагато опадiв, а випаровування iнтенсивне. Велика маса трави, корiння, соломи, листя перегниває, ця органiка не вимивається дощами, а, розкладаючись до гумінових кислот, перетворюється на гумус. Шар гумусу може становити 40, 50 см i навiть метр, що безпосередньо впливає на врожайнiсть.

Нашi чорноземи сьогоднi, на жаль, являють собою приклад виродження. Такої думки дотримується доктор сільськогосподарських наук завідувач кафедри землеробства і тваринництва Львівського національного аграрного університету професор Іван Шувар. Бо еталонних ґрунтiв в Українi залишилося не бiльш як 1%. За даними Нацiональної академiї аграрних наук, упродовж 100 рокiв (1881-1991 рр.) вмiст гумусу в них зменшився майже на третину — із 4,2 до 3,2%. А за останню чверть століття середньозважений умiст гумусу знизився до 3,14%. Якщо цей показник буде нижчим за 2,5%, то такі ґрунти вже не вважатимуться чорноземами. Не зупинивши процес деградацiї, ми ризикуємо залишитися без значної частини нашого національного багатства вже найближчими десятиліттями. Бо втрата гумусу вiдбувається дуже швидко, а от на вiдновлення вмiсту органiчних речовин у ґрунтi на 0,1% потрiбно щонайменше 25-30 рокiв.

Причин деградації ґрунтів, за словами І. Шувара, кiлька. Насамперед та, що землекористувачi не дотримуються сiвозмiни. Не так давно повсюди поля жовтiли вiд рiпаку, а тепер вiд соняшникiв. Цi культури не можна висiвати на одному полi кiлька рокiв поспiль. Земля має вiд-почити вiд рiпаку три-п’ять, а вiд соняшнику — сiм-вiсiм рокiв. А ще ґрунтам бракує органiчних добрив. Їх вносять мiзерно мало, в середньому по 0,7 тонни на гектар. Мiнеральними добривами теж пiдживлюють не так, як належить. Щоб знати, чого бракує рослинам у ґрунтi, а чого — забагато, потрiбно проводити вiдповiднi аналiзи у лабораторiях, а не вносити добрива наослiп. Обробiток полів має бути неглибоким. Глибоке приорювання верхнього горизонту руйнує його активну мiкрофлору i, вiдповiдно, гальмує процеси розкладання органiчних речовин. «Добиває» родючу землю й те, що замість того аби збагатити її органiкою, висiявши так званi зеленi добрива, сидерати (культури, якi полiпшують структуру ґрунту), поля пiсля збирання врожаю залишають «порожніми» або, що ще гірше — спалюють усі рослинні рештки. Все це призводить до зменшення родючостi ґрунту, позаяк умiст гумусу постiйно знижується.

Завiдувач лабораторiї Нацiонального наукового центру «Iнститут ґрунтознавства та агрохiмiї iменi О.Н. Соколовського» Євген Скрильник нагадує, що існує ще й проблема вивезення українських чорноземів за кордон. Його беруть не з полiв (там важко зібрати багато), а з балок, де часто накопичується дво-триметровий намул. Українськi чорноземи везуть у Катар, ОАЕ, деiнде, де його використовують на газонах, а не для сільгоспвиробництва.

«Звiсно, це незаконно, — каже науковець. — Але готують документацію, начебто вивозиться якась продукцiя сiльськогосподарського призначення: ґрунтосумiшi, ґрунтополiпшувачi та iнше. Красива упаковка, вiдповiдна рекламна наклейка, а всерединi — на 98% чорнозем i якiсь домiшки. Ось як це робиться! Та все ж втрачаємо ми набагато бiльше чорноземiв не через його незаконне вивезення, а через власну безгосподарнiсть...»