Слава Единородного від Отця

Антоніна КІЗЛОВА.

Мал. Валентини Протопоп.

19 серпня (6 серпня за ст. ст.) — дванадесятий празник Преображення Господа нашого Ісуса Христа, відомий на Русі з часів хрещення і знаний у народі також за назвами «Другий Спас» або «Яблучний Спас». Про важливість події свідчать згадки в трьох Євангеліях: від Матфея, від Марка та від Луки. А деякі давні богослови називали свято Другим Богоявленням (після Хрещення Господнього).

Готуючись прийняти муки на хресті, Спаситель розумів, як важливо зміцнити перед тим віру апостолів у те, що Він не черговий пророк, а істинний Син Божий. Тож якось, ідучи молитися на гору Фавор, Христос узяв із Собою Петра, який уже прилюдно визнавав Його божество, Іакова, котрому судилося стати першим єпископом Єрусалимським і загинути за віру, а також Іоанна — улюбленого учня.

Висота Фавора — 588 м, тож на вершині апостоли збиралися трохи перепочити після сходження, однак промислом Божим незабаром заснули. Прокинувшись, побачили, що Вчитель у білому осяйному вбранні слухає, як пророки Мойсей та Ілля розповідають про те, чим закінчиться Його життя на землі. Крім того, явилися Дух Святий — промені світла, а також Бог Отець — голос: «Це є Син Мій улюблений… Його слухайте». Так розкрились і божественна природа Христа, і всі постаті Пресвятої Трійці. Вражені свідки Преображення впали долілиць, але Месія підійшов до них уже сам і в звичайному одязі, закликав не боятись та зберігати таємницю про побачене до Воскресіння. Знання про цю подію апостоли закарбували в пам’яті на все життя, що не раз допомагало під час проповідей.

Храми на честь свята почали будувати в IV ст. В Україні найдавнішим серед них є Спасо-Преображенський собор у Чернігові, закладений 1035 року.

На празникове богослужіння, котре набуло сучасної форми у VIII ст., віряни колись приходили в білому одязі. Так вони засвідчували, що готові змінювати свою душу, аби прийняти в неї Господа й після смерті зустрітися з Ним.

Цього дня освячують плоди нового врожаю: яблука, груші… Саме фрукти — свіжі, зварені в киселі, запечені з медом — є головними ласощами на святковому столі, адже триває Успенський піст, настільки ж суворий, як і Великий. Для господарів свято означає, що час завершувати жнива. Обжинковий сніп або вінок теж годиться приносити до храму.