• Проблема

Не до оптимізму

Олександр
ВИНОГРАДІВСЬКИЙ.

Понад шість мільйонів українців заробляють нині в інших країнах. Сумне, тривожне число.

ОДЕЩИНУ в економічному порівнянні з іншими важко назвати найслабшим регіоном України, але й звідси люди масово їдуть на заробітки. Влаштовуються матросами «під чужі прапори», робітниками на заводи й ферми, програмістами, педагогами. На відміну від мешканців інших областей одеські заробітчани все більше й більше знаходять роботу за контрактом. В Одесі сьогодні діє майже дві сотні відповідних кадрових агенцій. За даними обласного центру зайнятості, торік понад 60 тисяч мешканців краю за тимчасовими трудовими угодами працювали в 50 країнах світу. Зрозуміло, що чимало людей виїздили на заробітки нелегально (на свій страх і ризик). Їхнє число точно не відоме, втім, безумовно, їх значно більше, ніж тих, що підписали контракт. По три, шість місяців, а то й цілий рік заробляють наші люди на Кіпрі, у Великій Британії, Німеччині, Нідерландах…

У заробітчанства є така підступна властивість — воно затягує. Коли людина працює сумлінно й фахово, їй пропонують продовження контракту, та ще й із підвищенням оплати.

Інша загрозлива ознака нинішнього етапу трудової міграції з України — відтік фахівців із вищою освітою. Якщо взяти статистику по Одещині, то понад 60 відсотків наших земляків-заробітчан є досвідченими спеціалістами з вищою освітою у віці 30-45 років. А це ж найпродуктивніший вік людини! А запитайте у випускників зі свіжими дипломами, чи хотіли б вони отримати роботу за кордоном? Відповідь більшості молодих людей оптимізму не додасть...