Секрети синеньких

ДЛЯ отримання хорошого врожаю баклажанів їм слід забезпечити хороший полив і регулярне підживлення — два-три рази на місяць. Добрива вносять по вологому ґрунту: за кілька днів до цього рослини рясно поливають під корінь не менш як 10 літрами води на квадратний метр площі.

Спостереження — баклажани виплекати дещо легше, ніж солодкий перець. Вони мають сильнішу кореневу систему і ростуть навіть на важких ґрунтах.

Щоб синенькі не дрібнішали, у липні на кущі потрібно залишити тільки від п’яти до восьми плодів, обірвати всі квіти і дрібні пасинки, а коли баклажани почнуть наливатися, слід прищипнути верхівки, зони росту і пообривати нижнє жовтіюче листя. Під час цвітіння і зав’язування плодів будь-який сильний стрес призводить до скидання зав’язі або квіти просто не запилюються.

Баклажани краще ростуть із насіння першого року, потім воно швидко втрачає схожість.

Перестиглі, з насінням, баклажани несмачні. Втім, за розміром інколи важко визначити їх стиглість. Для цього знімають перші великі плоди і розрізають уздовж. М’якоть повинна бути біла, щільна, насіння — тільки у вигляді зародків. Такі молоденькі плоди найсмачніші, до того ж у них найбільший уміст вітамінів. Обривати плоди не можна — зламаєте всю гілку. Краще зрізати ножицями або секатором.