• Будьмо обережні

Отруєння чи... інфаркт?

Валентина КОВАЛЬ, кардіолог.

УСЕ починалося з болю в животі, нудоти, проносу. «Літо, спека, мабуть, щось не те з’їв», — сказали рідні хворого та дружно заходилися відпоювати його розчином марганцівки й активованим вугіллям. Але легше не стало. Стан недужого погіршувався. Коли нарешті викликали «швидку», діагноз пролунав, як грім з ясного неба, — інфаркт міокарда!

Що ж спільного між кишковим розладом і змертвінням ділянки серцевого м’яза? Такими симптомами характеризується особливий (абдомінальний або гастралгічний) тип інфаркту міокарда.

Найчастіше такий стан розвивається внаслідок патологічних змін у задній стінці серцевого м’яза. Водночас з інтенсивним болем нижче від груднини та у правому підребер’ї хворого можуть непокоїти здуття живота, нудота, напади блювоти. Треба не зволікати і негайно викликати «швидку». Хворий має лише дві години — це своєрідне «вікно», впродовж якого серцевий м’яз можна врятувати. Далі процес відмирання ураженої ділянки може стати незворотним. Особливо пильними мають бути особи з передумовами для розвитку інфаркту міокарда (артеріальна гіпертензія, інші судинно-серцеві патології, цукровий діабет тощо), люди, які мали сильне психо­емоційне переживання.

Зволікати не можна. Адже ці симптоми характерні не лише для кишкових розладів, а й для гострого панкреатиту, холециститу, прориву виразки шлунка. Це дуже тривожні стани. Щоб зняти підозру на інфаркт, фахівці не тільки поміряють хворому артеріальний тиск, прослухають тони серця, а й призначать електрокардіо­графічне обстеження та спеціальні дослідження крові. Іноді ЕКГ роблять кілька разів поспіль із невеликим інтервалом, і тоді сумнівів у діагнозі, як правило, немає.