• Соціальна панорама

_{Ринок праці формує попит}

Олена КОЩЕНКО.

В УКРАЇНІ зростає попит на робітничі професії. А надто на спеціальності зі сфери обслуговування. Так, найзатребуванішими нині є оператори автозаправних станцій. Попит на цю професію у регіональних центрах зайнятості порівняно з позаминулим роком зріс на 192% (майже вдвічі). Крім того, до десятка найнеобхідніших сьогодні на ринку праці професій увійшли продавець роздрібної торгівлі, різноробочий, пакувальник, водій навантажувача, посудомийниця.

Дещо меншими темпами, та все ж стабільно зростає попит на робітничі спеціальності і на промисловому виробництві. Сподіватимемося, що хоч за кілька років це позитивно позначиться на показниках економіки.

Також нині роботодавці шукають фахівців на вакансії у таких сферах, як транспорт і автобізнес, логістика, охорона і безпека, готельний бізнес і туризм, будівництво і архітектура, телекомунікації і зв’язок.

_{Зарплатна гендерна нерівність}

ЯК ВІДОМО, від минулого року мінімальна зарплата в країні становить 3200 гривень. Тоді як середні заробітки у різних галузях економіки і соціальних сферах мають разючу відмінність. Їх розмір коливається не лише залежно від професії, а й навіть від статі працівника…

Згідно з останніми даними Державної служби статистики, найбільше нині заробляють фінансисти, фахівці з реклами і страхувальники, де щомісячна винагорода за працю жінок становить 9793 гривні, а чоловіків — 16118. Також відносно висока зарплатня у поліграфістів, журналістів і телевізійників, де жінки заробляють у середньому 9556, а чоловіки — 12337 грн на місяць.

Майже вдвічі нижчі заробітки в освітян та лікарів. Різниця між середніми зарплатами слабкої і сильної статі на тій же посаді часом становить 200-300 гривень.

А тим часом чи не найменше заробляють робітники транспортної галузі та поштового зв’язку. Втім, тут і найменша гендерна зарплатна нерівність. Наприклад, жінки листоноші і кур’єри щомісяця отримують 3121 гривню і 5152 — чоловіки.

_{Що не день, то вищі ціни}

ЗАГАЛЬНА споживча інфляція у червні сягнула 15 відсотків. Тоді як у травні цей показник становив 13,5%, квітні — 12, березні — 11.

У Національному банку таку ситуацію пояснюють зростанням експорту українських харчів. А якщо врахувати факт, що вітчизняні виробники постачають до інших країн якіснішу продукцію, то відповідно на внутрішньому ринку її кількість та асортимент зменшились, а ціна зросла. Зокрема, свинячу вирізку у супермаркетах столиці сьогодні продають по 176 грн за кг, а деякі сорти вітчизняних сирів, які добру репутацію здобули своїми смаковими якостями, взагалі щезли з прилавків магазинів.

Окрім того, втрата частини врожаю через весняні приморозки і збільшення кількості дорогої імпортної продукції позначилися на внутрішніх цінах на овочі та фрукти.

_{Попри достатній урожай}

ВЖЕ до кінця року вартість хліба зросте щонайменше на третину. Експерти наголошують: ціни підвищаться попри достатній урожай. Адже вартість паляниць і батонів залежить не тільки від сировини. До неї закладаються податки, заробітна плата працівників, оплата електрики і газопостачання... За прогнозами, невдовзі в Україні за кілограмовий буханець житнього хліба вищого ґатунку доведеться викласти у середньому 21 грн, а соціального — від 12 гривень.

Проте як би не кусалися ціни на український хліб, за кордоном вони істотно вищі. Найдешевший хліб y Литві — 33,7 грн, у Білорусі житній обійдеться в 34,4 грн, в Естонії — 35,2 грн, у Польщі — 41,4 грн. Вартість житнього хліба найвища в Угорщині — 66,2 грн.

_{До пенсії ще треба дожити}

ВІД оплати внесків до Пенсійного фонду ухиляється, як мінімум, 7 мільйонів працездатного населення України. Це і наші заробітчани, що трудяться за кордоном, і співвітчизники, які змушені отримувати зарплату у конверті.

Таку цифру оприлюднило Міністерство соціальної політики. На думку його чільника Андрія Реви, створення дієвої солідарної системи пенсійного забезпечення, підвищення вимог до страхового стажу мотивуватимуть цих громадян вийти із тіні і платити єдиний соціальний внесок.

_{Борги шокують}

СТАЛА відома сума боргів, які цього року накопичило населення за комунальні послуги — 11 мільярдів гривень. Згідно з даними Держстату, найбільше українці винні за опалення та гарячу воду — 8,9 мільярда гривень, за електроенергію — 3,9 млрд грн, холодну воду — 1,8 млрд грн. Тим часом найкраще платять за комуналку жителі Житомирщини, а найгірше — Сумщини…

Ясна річ, одна з головних причин зростання заборгованості — здорожчання тарифів. Іще два роки тому родина, яка три літні місяці не сплачувала комунальні послуги, в середньому могла накопичити 500 гривень боргу. Зараз за такий період сума боргу може сягнути кількох тисяч гривень. Тим часом інтереси комунальників пролобіювали депутати Верховної Ради. Вони вже ухвалили у першому читанні нову редакцію закону про житлово-комунальні послуги, в якому передбачена пеня — 0,1% суми боргу за кожен прострочений день (!).

_{Усі доходи — на моніторі}

КОЖЕН громадянин України відтепер може отримати інформацію про свої офіційні доходи через он-лайн сервіс Порталу державних послуг — igov.org.ua. Там ввели нову послугу — запит щодо отримання відомостей із Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Вона працює у всіх регіонах.

Послуга ця безкоштовна. Втім, щоб скористатися сервісом, потрібно отримати електронний персональний підпис. Далі заповнити просту форму, вибрати термін, за який потрібні дані, і чекати, коли на пошту прийде документ, — від 10 хв. до 1-2 днів. Поки що відповідь можна отримати лише на електронну пошту.

iGov — це громадське некомерційне об’єднання, яке допомагає державним органам перевести процес надання послуг громадянам у електронний формат. Це не вимагає від установ жодних фінансових затрат чи зобов’язань, потрібні тільки сприяння та організаційна підтримка. Результат такої співпраці: понад 180 державних послуг можна отримати в електронному форматі. Мета запровадження iGov: позбутися черг під кабінетами чиновників, щоб пересічний громадянин витрачав на спілкування з ними якомога менше часу та нервів.