|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
Пост здоров’яCторінку підготував Микола ЮРЧИШИН. |
Версія для друку До списку статтей
Отруєння чи... інфаркт? Валентина КОВАЛЬ, кардіолог. УСЕ починалося з болю в животі, нудоти, проносу. «Літо, спека, мабуть, щось не те з’їв», — сказали рідні хворого та дружно заходилися відпоювати його розчином марганцівки й активованим вугіллям. Але легше не стало. Стан недужого погіршувався. Коли нарешті викликали «швидку», діагноз пролунав, як грім з ясного неба, — інфаркт міокарда! Що ж спільного між кишковим розладом і змертвінням ділянки серцевого м’яза? Такими симптомами характеризується особливий (абдомінальний або гастралгічний) тип інфаркту міокарда. Найчастіше такий стан розвивається внаслідок патологічних змін у задній стінці серцевого м’яза. Водночас з інтенсивним болем нижче від груднини та у правому підребер’ї хворого можуть непокоїти здуття живота, нудота, напади блювоти. Треба не зволікати і негайно викликати «швидку». Хворий має лише дві години — це своєрідне «вікно», впродовж якого серцевий м’яз можна врятувати. Далі процес відмирання ураженої ділянки може стати незворотним. Особливо пильними мають бути особи з передумовами для розвитку інфаркту міокарда (артеріальна гіпертензія, інші судинно-серцеві патології, цукровий діабет тощо), люди, які мали сильне психоемоційне переживання. Зволікати не можна. Адже ці симптоми характерні не лише для кишкових розладів, а й для гострого панкреатиту, холециститу, прориву виразки шлунка. Це дуже тривожні стани. Щоб зняти підозру на інфаркт, фахівці не тільки поміряють хворому артеріальний тиск, прослухають тони серця, а й призначать електрокардіографічне обстеження та спеціальні дослідження крові. Іноді ЕКГ роблять кілька разів поспіль із невеликим інтервалом, і тоді сумнівів у діагнозі, як правило, немає. Версія для друку До списку статтей |