Хвалена пенсійна недореформа

Олена КОЩЕНКО.

У важкі 1990-ті так звані «човники» допомогли утримати на плаву економіку країни. Тепер уряд відмовляється виплачувати їм пенсії без належного страхового стажу.

ПІСЛЯ депутатських канікул очікується, що Верховна Рада схвалить пакет законопроектів щодо зміни пенсійної системи. Серед пропонованих запроваджень — нова формула розрахунку пенсій та істотне збільшення необхідного для нарахування мінімальної пенсії страхового стажу…

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зауважив, що на цю реформу очікують дев’ять мільйонів пенсіонерів, адже вона дасть їм можливість уже з 1 жовтня отримати підвищення щомісячних виплат на 200-1000 гривень. Він запевнив, що «Кабмін фактично знайшов шлях подолання бідності українських пенсіонерів». І водночас пообіцяв: «Підвищення пенсійного віку не буде».

Але Володимир Борисович злукавив! Експерти однозначні: із прийняттям анонсованого законопроекту пенсійний вік збільшиться.

За оцінками експертів, в державі не більше 15 мільйонів працюючих громадян (а не 26 мільйонів, як стверджують чиновники Мінсоцполітики). Цього року дефіцит Пенсійного фонду — понад 141 мільярд гривень. Його дірку (точніше, прірву) котрий рік поспіль доводиться латати з держбюджету.

Найпростіший шлях зменшити дефіцит ПФУ — підвищення пенсійного віку. Саме на цьому наполягав МВФ, аргументуючи тим, що в розвинених країнах він вищий, ніж у нас. Уряд не наважується це зробити, оскільки рівень і тривалість життя громадян у багатих країнах не співмірні з українськими реаліями. Натомість чиновники Кабміну пропонують прив’язати вихід на пенсію не до віку, а до досягнення мінімально необхідного для виходу на заслужений відпочинок страхового стажу — запровадити його поступове щорічне підвищення з 15 років (для тих, хто зараз виходить на пенсію) і до 35 років, починаючи із 2028-го.

Цей «гнучкий коридор Гройсмана», як уже прозвали ініціативу уряду фахівці, насправді являє собою приховане підвищення пенсійного віку. Анонсована реформа зведена до того, щоб поставити людину в умови, коли вона не зможе вийти на заслужений відпочинок після досягнення офіційного пенсійного віку. Бо саме зараз підходить час виходу на пенсію тих громадян, котрі пережили, напевне, найскладніші за історію України часи — буремні 1990-ті. Тоді мільйони людей, щоб якось прогодувати свої родини, хапалися за будь-яку роботу. Йшлося в прямому сенсі про виживання. Підприємства, наукові заклади закривалися, люди йшли торгувати на базар, їздили із «кравчучками» і клумаками у Польщу або Китай за товаром. Належного оформлення трудових відносин годі було сподіватись. Багато в чому завдяки цим громадянам економіка країни тоді утрималася на плаву. Тепер держава чинить із ними, м’яко кажучи, дуже несправедливо, вимагаючи повний страховий стаж.

Створюється враження, ніби урядовці нам, як нерідні і діють за принципом: що гірше — то краще. Невже вони не розуміють, що для мільйонів українців, чий вік наближається до пенсійного, нині взагалі проблематично знайти постійне місце роботи, щоб накопичувати той самий страховий стаж. Достатньо навіть просто подивитися на оголошення про пошук працівників. Деякі торгові точки навіть ставлять обмеження «до 40 (!) років». Спробував «підсолодити гірку пілюлю» міністр соціальної політики Андрій Рева. Він заявив, що уряд зобов’яже усіх роботодавців, які використовують найману працю восьми працівників і більше, передбачити робочі місця для людей віком від 45 років. Можна уявити, які місця і з якими умовами праці будуть примусово «передбачені».

Прем’єр, рекламуючи пенсійну реформу, обіцяє: «Ми проведемо осучаснення і підвищення пенсій». Справді, багато пенсіонерів, які вийшли на заслужений відпочинок десять років тому, отримують меншу пенсію, ніж ті, хто став ним нещодавно. Із прийняттям законопроекту всім нарахують пенсії, виходячи із суми середньої зарплатні по країні. Де Кабмін візьме гроші на таке «осучаснення»? Питання залишається відкритим.

Індексацію — підвищення пенсій залежно від рівня інфляції — теж обіцяють проводити по-новому. Але вона автоматично почне нараховуватися лише з 2020 року. А доти — тільки за рішенням Кабміну. Тобто всі пенсіонери залежатимуть від можновладців, які власноруч регулюватимуть клапан «щедрості». Тож, наприклад, напередодні виборів у такий спосіб можна буде роздавати потенційному електорату виборчу «гречку». І це, до речі, вже відбувається. Хоч, згідно із законом про Державний бюджет на 2017 рік, і так заплановано переіндексацію пенсій, Гройсман уже подає її як власну перемогу. Щоб ті 200-300 гривень, які уряд підкине пенсіонерам, мали вигляд ініційованих особисто Володимиром Борисовичем.

По-друге, ймовірне підвищення пенсій нівелюється зниженням показника оцінювання одного року страхового стажу із 1,35% (як тепер) до 1%. Тож від реформи Гройсмана програють ті, хто виходитиме на пенсію після 2018 року і пізніше. Держава платитиме їм на третину менше, ніж вони змогли б отримати за нині чинними пенсійними законами.

Якщо реформа буде ухвалена, то будуть скасовані спецпенсії для державних службовців, учених, суддів і прокурорів, а із 1 січня 2018 року не матимуть права вийти на пенсію за вислугою років працівники освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та інших категорій.