Архів
П’ятниця,
30 червня 2017 року

№ 50 (19495)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Західний вектор

ЛИТВА підписала контракт на закуповування природного газу в США.

Докладніше...
Викорінюють хабарництво

БРАЗИЛІЯ. Президент скасував свій візит на саміт G20 у Німеччині.

Докладніше...
Нова хвиля мігрантів

ІТАЛІЯ знову оголосила про закриття портів через наплив біженців.

Докладніше...
Ще крок до примирення

СЕРБІЯ і КОСОВО. Лідери країн виступили за відновлення діалогу.

Докладніше...
Вибори по-новому

У МОНГОЛІЇ вперше відбудеться другий тур президентських виборів.

Докладніше...
Плани змінюються

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Лідер Шотландії відкладає плани референдуму про незалежність.

Докладніше...
Дитсадки проти національної ідентичності

АВСТРІЯ. Глава МЗС виступив за закриття мусульманських дитсадків.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Самоврядування

Гірські райони під котком реформи

Михайло ЛЕВЧУК.

Чернівецька область.

До осель понад 15 тисяч жителів Верховинського району Івано-Франківської області автотранспортом не дістатися — туди ведуть лише круті гірські плаї (стежки). Наприклад, лікарі «швидкої» добираються до хворих пішки від однієї до трьох годин, а буває, і близько семи. Тим часом госпітальний округ планується розмістити у Косові, що ще більше віддалить екстрену медичну допомогу.

У СУСІДНЬОМУ високогірному Путильському районі Буковини подібна ситуація — мешканцям «пропишуть» лікуватися чи то в Сторожинці, чи в Кіцмані. Дістатися туди не просто, бо досі не завершений ремонт автодороги, зруйнованої повінню іще в 2008 році.

Загалом же проблем у жителів гірського регіону України накопичилось чимало, представники територіальних громад і місцевих органів влади не раз їх обговорювали на Карпатських форумах народовладдя, намагаючись спільно знайти шляхи їх розв’язання. Останнє таке зібрання відбулось у селищі Великий Березний на Закарпатті. Його резолюція: реформа з децентралізації влади не повинна втілюватись у гірських районах, їх треба зберегти і розвивати як окремі адміністративно-територіальні одиниці, забезпечивши повноцінне фінансування місцевих бюджетів.

— Ми звернули увагу органів центральної влади на невиправдано однобічний підхід до об’єднання громад у рівнинних і гірських районах, — розповідає голова Путильської районної ради Микола Шевчук. — При цьому категорично відкидаються або нівелюються ландшафтно-кліматичні, географічні, демографічні, соціальні та інші специфічні особливості гірського регіону Українських Карпат. Адже населені пункти, розташовані на висоті 400 метрів і вище над рівнем моря, позбавлені нормального соціально-побутового обслуговування, зв’язку, у високогір’ї взагалі відсутні дороги, є чимало проблем з енергозабезпеченням. Наприклад, до найближчого центру з надання відповідних послуг — у середньому 40 кілометрів, а в разі об’єднання районів ця відстань може збільшитися до 150 кілометрів. Отож виходить, така реформа працюватиме проти людей.

Владці декларують, що наслідують європейський досвід, однак, скажімо, в Польщі зберегли два гірські повіти — Бешадський і Ліський. Є такі ж адмінодиниці з особливим статусом в Угорщині, Румунії, Словаччині. Це необхідно українським горянам. І не лише, щоб користуватися гарантованими державою своєчасними належними освітніми, культурними, медичними й іншими послугами, а й заради збереження етносу Карпатського регіону. Йдеться про етнічні групи гуцулів, лемків, бойків, їхні діалекти, культуру, духовність.

Зрештою, специфічним є і місцеве ґаздування — горяни споконвіку плекали ліси і худобу.

— Розвиток тваринництва й нині актуальний, проте є «гальма», що стримують, — каже Микола Шевчук. — Зокрема, дуже дорогі корми, натомість молоко й м’ясо заготівельники скуповують по віддалених хутірцях майже за безцінь. Раніше жителів гір трохи виручала державна дотація на утримання худоби, але тих коштів давно вже немає. Тому поменшало маржини на полонинах. А могли б наші селяни використовувати природні випаси не гірше за австрійських фермерів. Ті ж, відомо, успішно господарюють на чудових альпійських луках завдяки стабільній фінансовій підтримці своєї держави. Переживаємо ми й за ліси, надто вже в них розгулялися бензопили. Якщо буде дозволено продавати землі сільськогосподарського призначення, то може дійти до приватизації лісів — одного з основних джерел існування багатьох поколінь горян. Залишать нащадкам у спадок хіба що «лисі» гори. Бо ж як хитро задумано: йдеться начебто лише про продаж землі, проте в Карпатах вона переважно під лісами. Тому наша думка: землями за межами населених пунктів (ріллею, сінокосами, пасовищами, лісами) мають розпоряджатися місцеві громади. Щоб природне багатство не розтягували всілякі ділки і структури. Діставши таку потужну основу для розвитку виробництва, створення нових робочих місць, громади зможуть стати самодостатніми.

Однак шаблон, під який реформатори намагаються підігнати життєвий уклад горян, цього не передбачає.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
«Самопоміч» в опалі
Читати
Звільняють від сміттєвої облоги
Читати
Скандальна репутація нагородам не завада
Читати
Вибори, вибори...
Читати
Знущаються із в’язнів
Читати
Немає нічого святого
Читати
Борги наші тяжкії
Читати
Оцінки вже не потрібні?
Читати
На боротьбу з АЧС
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове