Архів
Вівторок,
27 червня 2017 року

№ 49 (19494)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Амбітний безпековий план

ЄВРОСОЮЗ. Лідери ЄС домовилися посилити зовнішні кордони.

Докладніше...
Стратегічна перемога

ІРАК. Дві третини Старого міста в Мосулі звільнено від бойовиків «ІДІЛ».

Докладніше...
«Хазяйка морів» підтримує статус

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ почала випробування свого найбільшого авіаносця.

Докладніше...
Утримали владу

АЛБАНІЯ. На парламентських виборах лідирує «Соціалістична партія».

Докладніше...
Виставили ультиматум

КАТАР отримав від арабських країн список їхніх вимог.

Докладніше...
Пригадали навіть доччині екзамени

ПІВДЕННА КОРЕЯ. Радниця екс-президента проведе три роки за гратами.

Докладніше...
Завершують справу

ПОЛЬЩА. Сейм проголосував за знесення у країні всіх пам’ятників радянської епохи, що прославляють комунізм.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Хліб України

Без рекорду, але...

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

У травні керівники області хвалилися: слобожанські аграрії нинішнього сезону мають зібрати 4,5 млн тонн збіжжя, зокрема й зернобобових. Торік Харківщина увійшла в четвірку областей — лідерів із валу зернових та зернобобових, засипавши їх у засіки 4,3 млн тонн (другий за обсягом урожай в історії регіону), але замах на новий рекорд тоді пролунав надто сміливо після весняних снігопадів та приморозків. Що нині кажуть з цього приводу фахівці?

ДИРЕКТОР інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва Віктор Кириченко передбачає, що урожай озимих має бути на рівні минулого року. Він щойно повернувся з дослідного господарства наукового закладу й ділиться зі мною побаченим: висота стебла оптимальна, колос з нормальною зернистістю... Біологічність урожаю, каже, гарна. Звісно, там, де дотримувались агротехнологій. Утім, важливо не лише виростити врожай, а й зібрати в оптимальні строки, а не розтягувати жнива на 40 — 50 днів. Кожен зайвий день збирання — це втрати.

— Господарства, що виконали всі технологічні заходи, можуть намолотити 70, а то й більше центнерів пшениці з гектара, — вважає пан Кириченко.

Однак аграрна карта області дуже строката. Та й не тільки області. Навіть у їхньому господарстві над 500 гектарами дощ пройшов, а на інших 500 і не крапнуло. І все ж середній показник буде хороший. Про пізні культури, каже, говорити зарано, бо їхня урожайність залежить від суми ефективних температур, яка в травні була низькою.

Директор СТОВ «Гусарівське», що в Балаклійському районі, Віктор Вовченко налаштований не так оптимістично, як академік Кириченко.

— Такої холодної й водночас посушливої зими ми давно не переживали, — каже він. — Відлиги, холоди, відлиги, а потім приморозки. Працювали не покладаючи рук, але небесна канцелярія підвела: у травні випало 13,9 мм вологи, тоді як торік у цей місяць — 46,7 мм. У червні також дощів не було.

СТОВ «Гусарівське» розташоване на правому березі Дінця і завжди потерпає від посухи. Нинішнього року із дощами геть біда, не випали навіть на Трійцю, тому тріщини на полях — близько півметра. Озимі, за словами аграрія, у нього гірші, ніж торік, хоча поля отримали по 150 кілограмів діючої речовини на гектар. Ярові також низькорослі. В господарстві сподіваються на те, що ось-ось, як обіцяють синоптики, пройдуть дощі.

— Єдине, що радує, — це хороший урожай багаторічних трав, — додає позитиву Вовченко. — Ми вже заклали 5 тисяч тонн сінажу для корів.

Заступник голови Спілки роботодавців Харківщини Анатолій Гацько розповідає, що у Зміївському районі, де він мешкає, хліба виросли, м’яко кажучи, не показові. Зараз період молочно-воскової стиглості пшениці, а дощів практично нема, та ще й сонце припалює колос. У таких умовах важко сподіватися на рекорд. Тому потрібно думати не про нього, а належно обробляти посіви, аби більше зерна було продовольчим.

Фермер із Богодухівського району Анатолій Васенін також не в захваті від погоди. Якщо за всі місяці нинішнього року в них випало 186 мм вологи, то торік лише впродовж травня — 156, а за червень — 240 мм! Працівники господарства провели експеримент: вилили кубометр води на землю, так вона миттєво всмокталась, як у пісок. Утім, А. Васенін каже, що пшениця у нього виросла непогана. Кукурудза, посіяна перед весняними снігопадами, буйно зеленіє. Він посіяв 170 га гречки, в якої нині гарна ціна на ринку, і також задоволений тим, як вона росте. Рекорду, каже, чекати не варто, але врожай буде близький до торішнього.

Ігор Хаперський, що фермерує у Дворічанському районі, також не скаржиться ні на Бога, ні на чиновників, від яких справи на полях, на щастя, нині не залежать. Восени через затяжні дощі сіяли пізно, гадали, посіви пропадуть, а вони буйно колосяться. Його більше турбує, які ціни будуть на збіжжя, та що чекати в ситуації, коли доведеться сплачувати ПДВ. Якщо раніше ці гроші спрямовувалися на спецрахунки і йшли на придбання техніки, будівництво ферм, то тепер коштів немає. Свого часу цей податок (його ввели на початку дев’яностих) підтяв село, потім його скасували, дали фермерам трошки «нагуляти жиру», а тепер знову взяли за горло...

Такої ж думки й керівник СТОВ імені Т. Г. Шевченка з Вовчанського Олег Супрун. Урожай, вважає, буде, озимі такі ж, як і торік. А от сплата ПДВ — справді біда. За поточний рік він уже перерахував до бюджету 3,5 млн грн. А планував укласти ці гроші у розвиток господарства.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Гарант домовився
Читати
Iз «Євробаченням» не все гаразд?
Читати
Потрібні судна
Читати
Втратили на блокаді
Читати
Що турбує українців
Читати
«Новий формат захисту територій» уже незабаром
Читати
Чи законно конфіскували?
Читати
Шкідники атакують
Читати
Менше випікається хліба
Читати
Уряд нагодує
Читати





— А тепер розповідай, довговухий, як ти на своєму морковному полі нашого ведмедя завалив!..

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове