Архів
П’ятниця,
23 червня 2017 року

№ 48 (19493)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Кожне сільце має своє слівце      

Володимир КУЧЕРУК.

с. Білашів

Острозького району

Рівненської області.

Він як на своєму стане, ніхто його і не зрухне.
Купи трубу, буде і тобі труба.
З нею балакати, як на кобилі через болото брьохатись.
Так...

 

  • Анекдоти з Бердянська

Микола ДЕМ’ЯНЕНКО.

м. Бердянськ

Запорізької області.

Чоловік прийшов додому о четвертій годині ранку. Дружина лежить і вдає, що спить. Чоловік бере стілець, сідає поруч і дивиться на неї. Дружина не витримує:
—...

 

  • З учнівських творів

Слово — що полова

Стелла ОНИЩЕНКО.

с. Новокальчеве

Березівського району

Одеської області.

«Острів міцно тримався морського дна, незважаючи на постійні морські вітри».
«Стіл був загороджений їжею вишуканого змісту».
«Театр у Древній Греції...

 

  • Наші в Європі

Тітка Ліза і шенгенська віза

Аркадій МУЗИЧУК.

м. Київ.

У Європу тітка Ліза
Отримала шенгенвізу.
І тепер на роздоріжжі:
Ждуть її вже у Парижі,
В Будапешті, у...

 

  • Іронічні мініатюри

Проза

Володимир ДАНИК.

м. Черкаси.

Ну, це звичайна
політична проза,
Що Заєць погляда на Вовка...
скоса!
Та б’ються заодно
у...

 

  • Інструкція з післямовою

Весняна “оранка” на городі

Микола ЯСЕНЬ.

м. Дніпро.

ПОБУВАВ я оце днями у свого давнього приятеля у селі. Відтоді, як він вийшов на пенсію і перебрався у батьківську хату на березі річки Татарки, ми з ним бачимося зрідка....

 

  • Дайош мораль!

Вовчикова наука

Володимир ПИСАРЕНКО.

м. Полтава.

Над осінь в школу для Бобрів
Пан Сірий Вовк синка привів:
«Мій син, дарма що ще щеня,
Отримать прагне він знання....

 

  • Сміхолики

Євген КОЗЮК.

с. Чеснівка

Хмільницького району

Вінницької області.

— Іване, чого це твоя теща, коли копає картоплю разом із тобою, надягає на голову трофейну німецьку каску?

— А що тут дивного: земля мокра, заступ повсякчас залипає, мені ж треба десь його в полі об щось обстукати.

* * *

Приходить мати з роботи у новій шубі. Поглянувши на обнову, діти з цікавістю запитали:

— Мамо, це вам тато купили?

— Ох діти, діти, якби я на вашого батька надіялась, то не те що шуби, а й вас би не мала!

 

— Слухай, досить жерти!

Мал. А. Василенка.

— Ти диви: коли це вони встигли нову шафу купити?

Мал. В. Солонька.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове