П’ятниця, 16 червня 2017 року № 46 (19491)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19491/print.php?n=35834

  • Відлуння

Там, у небі, стали журавлями...

Ганна БОЙЧУК.

МИНУЛО три роки від дня однієї з найбільших трагедій, що сталася під час війни на Донбасі. 14 червня 2014 року бойовики збили військово-транспортний літак Іл-76, що доправляв десантників до оточеного терористами Луганського летовища. Окрім дев’яти мелітопольських льотчиків, у крилатій машині перебували сорок військових із Дніпропетровщини. Всі вони були справжніми патріотами, до останнього подиху виконали святий обов’язок захисту рідної землі.

У середмісті Дніпра на Алеї пам’яті відбувся вечір пам’яті десантників, представники церков відслужили панахиду. Від самого ранку люди несли квіти та свічки до портретів загиблих.

У Мелітополі Запорізької області центральним проспектом відбулась велелюдна хода пам’яті. Вшанувати загиблих вийшли військові, учасники антитерористичної операції, волонтери, прості містяни. Очолювали колону родичі та побратими екіпажу збитої крилатої машини.

До сліз щемно на мітингу прозвучали гіркі слова дружини командира ІЛ-76 Олександра Білого Тетяни Чіміркової про те, що винуватців трагедії, які послали людей на неминучу смерть, досі не покарано. Жінка подякувала керівництву бригади, побратимам пілотів за те, що бережуть пам’ять про загиблих друзів, за співчуття, присвоєння літаку імені Олександра Білого. Звідти, з небес, героїчні льотчики прикривають своїх друзів у тяжку годину. Однак, зазначила вона, час не здатний загоїти важкі рани, яких завдала ця жорстока трагедія. Тим паче що на сході продовжують гинути найкращі сини України і не видно кінця цим страшним випробуванням.

Після закінчення акції її учасники низько вклонилися героям, поклали квіти біля меморіальних дощок у пам’ять про захисників України. А в небо на повітряних кульках злетіли паперові білі журавлі. Герої не вмирають!