|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
Весела світлицяЗа дорученням редакції гостей до «Веселої світлиці» запросив Юрій ІЩЕНКО. |
Версія для друку До списку статтей Байкар сказав, як зав’язав Коханець Павук на павутинні розпинався, клявся, Бо до безтями у зелену Муху закохався, Що Муха на принцесу дуже схожа І що Павук без неї жити вже не може. Довгенько Муха сумнівалась, Допоки в Павука також не закохалась. Навкруг коханого кружляла, дзиготіла, Аж доки милому в тенета не влетіла. Піймавши за крило, павук поцілував ту Муху Так міцно, що аж та лишилась духу. А потім замотав у павутиння, Заніс і заховав в своїй хатині. Тепер у Павука резерви свіжі: Павук достатньо має їжі. Моралі тут нема. Є ювілей і свято: Та Муха в Павука вже п’ятдесята. Леонід ДЕМИДЮК. с. Малосілка Бердичівського району Житомирської області.
Жучкотрюки Цюцька Жучка вихвалялась: — Як візьмете мене у двір, То ні ворюги, ні злодюги Та навіть аж ніякий звір Сюди вже й носа не покаже. Клялась вона у справжній службі І у собачій вірній дружбі. Так до хазяїна просилась. Що згодом в нього поселилась, Службу свою несла уміло. Гавкала в діло і не в діло, Спала вона в просторій буді, А не в якійсь там халабуді. За те, що гарно скавуліла, Давала лапку, всім служила, Їла курячу ніжку чи крильце І справно гавкала за це. Та згодом цюця розлінилась, Погладшала і геть змінилась. Вже за умілі цюцькотрюки Навіть ворюгам лиже руки. Погавкає і геть відпустить, Лиш для годиться страх напустить. Зустрічаємо в житті Отаких от ми цюцьків, Що всюди лащаться уміло, Поки в тепленьке сядуть крісло, Поки поселяться в Цар-місті. Як їм підкинуть шмат гарненький, То продадуть і рідну неньку. І ради гарної платні не цураються брехні. Майя СВИРИДЕНКО. м. Карлівка Полтавської області. Версія для друку До списку статтей |