Архів
Вівторок,
30 травня 2017 року

№ 41 (19486)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Підтримував Україну

США. Помер відомий політолог і державний діяч Збігнєв Бжезінський.

Докладніше...
Дедалі важче домовлятись

ІТАЛІЯ. На острові Сицилія відбувся 43-й саміт країн Великої сімки (G7).

Докладніше...
Ультиматум сепаратистів

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Шотландські сепаратисти висунули ультиматум Лондону.

Докладніше...
Останній бастіон «ІДІЛ»

ІРАК. Шиїтські ополченці звільнили від бойовиків «ІДІЛ» західні підступи до Мосула.

Докладніше...
Не всі згодні

КИТАЙ засудив заяву лідерів G7 щодо спірних територій в оточуючих його морях.

Докладніше...
Виклик опозиції

У ВЕНЕСУЕЛІ запроваджується конституційна реформа.

Докладніше...
Мігрантське «паломництво»

ЄВРОСОЮЗ. Понад 6,6 млн мігрантів очікують можливості потрапити до Європи.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Спортивна слава України

Чемпіон із глибинки

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото з архіву Сергія Пирковського.

Нещодавно Сергій Пирковський із Борзни удруге став чемпіоном Європи. Шістдесятилітній спортсмен гідно представив Україну на чемпіонаті з гирьового спорту в угорському місті Печ. Серед 48 членів нашої збірної Сергій Володимирович був єдиним представником Чернігівщини. Він виступив у змаганнях ветеранів вікової категорії 60-64 роки у вазі 90 кілограмів плюс із вагою гирі 16 кг.

«У ЦІЙ категорії було кілька номінацій: класичне двоборство, ривок й естафета, — розповідає Сергій Пирковський. — Я подав заявку на класичне двоборство. У Скадовську незабаром відбудеться чемпіонат України з двоборства, затим — світовий турнір у Греції, тож я свідомо підготував собі тренувальний цикл».

На європейській першості він показав чудові результати, набравши у сумі двоборства 292 бали (поштовх — 70 плюс, ривок — 222), і не лише здобув золоту нагороду, а ще й установив новий рекорд чемпіонатів Європи у ривку.

Для Сергія Володимировича — це вже друге «золото». Перше взяв у Керчі, також на чемпіонаті Європи, а у Запоріжжі на чемпіонаті світу здобув «бронзу». Своїми спортивними досягненнями має завдячувати виключно самому собі, бо у Борзні й досі немає тренувальної бази.

«Для мене гирі — не хобі, а професія, — розмірковує спортсмен. — Якщо на тренуваннях організм піддається навантаженню понад 20 тонн — то це професійний спорт і важка праця. Тренуюсь у власній квартирі. Коли запропонував відкрити секцію гирьового спорту у дитячо-юнацькій спортивній школі, на мене подивилися, як на дивака».

У родині Пирковських він не єдиний силач. Його старший брат колись професійно займався важкою атлетикою, став кандидатом у майстри спорту. Однак важка праця у вугільній шахті змусила полишити улюблене заняття.

Свій перший публічний виступ Сергій Пирковський пам’ятає в деталях, неначе це було вчора.

«Я тоді був школярем, — згадує, — але у Борзні на стадіоні 40 разів підняв двопудову гирю і переміг усіх конкурентів, значно старших і досвідченіших».

Сергій Володимирович не любить називати себе богатирем. Каже, раніше всі люди були сильні, доки в моду не ввійшли алкоголь та цигарки. «Земля сільська завжди плекала дужих людей, — переконаний гирьовик. — Мої діди пройшли війну, були невтомними косарями і померли близько дев’яноста».

Сергій Пирковський у гирьовому спорті понад 40 років. Шлях до чемпіонства був непростий. Три роки пропрацював у шахті на Донбасі, куди змусила піти після закінчення столичного інституту фізкультури мізерна тренерська зарплата. Затим кайло в забої змінив на кермо електровоза і відновив тренування. Став навіть тренером місцевої команди шахтарів.

Вийшовши у 50 років на заслужену пенсію, повернувся на малу батьківщину, поближче до матері. Діти повиростали, стали на ноги, мешкають за кордоном. І Сергій Володимирович сповна віддався улюбленому заняттю. От тільки професійний спорт — задоволення не з дешевих. Гроші потрібні на інвентар, на особливий раціон харчування. Зрозуміло, що однієї пенсії замало, тож чемпіон улаштувався сторожем у місцевий дитячий садок.

«Заняття моє прибутків не приносить, — усміхається пан Сергій, — натомість є грошові витрати та ризики для здоров’я. Але мене ніхто ні до чого не змушує».

У чемпіонаті України з гирьового спорту ветеран міг би й не брати участі, бо вже має ліцензію на світову першість в Афінах. Проте він не хоче пропустити національні змагання. А от чи добереться чемпіон у жовтні до столиці Греції, залежить від районних депутатів. Вони мають на сесії проголосувати за виділення коштів на цю поїздку. З області за весь цей час не було жодної підтримки чи допомоги...

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Дерибанять «втемну»?
Читати
Вже поділили...
Читати
Що робити з електричками
Читати
Приховують кошти?
Читати
Авіація оговтується
Читати
Крим уже не цікавить
Читати
Нагороджено героїв
Читати
Їздимо на «залізяччі»
Читати
Що приховують від громадськості
Читати
Альтернатива газу
Читати





— Це по мою душу! Негайно зателефонуй моїй дружині, нехай витягне із схованки кілька мільйонів для застави...

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове